Радник Єрмака прокоментував розмову Байдена з Путіним
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що формальна причина розмови між Байденом та Трампом стосувалася теми стратегічного роззброєння, її наповнення було набагато ширше і об'ємніше і виглядає ідеально для інтересів України.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк назвав телефонну розмову між президентами США та Росії Джо Байденом та Володимиром Путіним поверненням нової американської адміністрації у світовий порядок денний з традиційними цінностями та добрим знаком для України. Про це Подоляк заявив в коментарі РБК-Україна.
За словами Подоляка, Джо Байден активно включився в глобальний порядок денний. Телефонна розмова між Байденом і Путіним - це позначення ключового пріоритету нової адміністрації, свого роду сигнал про повернення у світовий порядок денний з традиційними цінностями і традиційною жорсткістю стосовно тих, хто порушує правила, зазначив Подоляк.
Радник вважає, що Джо Байден не просто підтвердив ключову позицію щодо безумовної підтримки Америкою суверенітету і територіальної цілісності України, але й поставив питання підтримки українського суверенітету фактично першим - в контексті загальновідомих загроз і ризиків з боку Росії проти правил і цінностей цивілізованого світу.
Подоляк переконаний, що у Росії є тільки один шанс на хоч якісь мінімально нормальні відносини з США і цивілізованим світом - повне припинення агресивної політики. І найперше в цьому - припинення агресії проти України, повернення Росією всіх тимчасово окупованих територій.
Раніше повідомлялося, що Байден у розмові з Путіним пообіцяв реагувати на дії Росії і висловив підтримку суверенітету України. Раніше ASPI news повідомляло, що Байден назвав три головні завдання своєї адміністрації на найближчі роки.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.