Ракетний удар Росії по Охматдиту є навмисним ляпасом НАТО перед самітом – Офіс президента
Російський ракетний удар по Україні, включно з ударом по найбільшій дитячій лікарні "Охматдит" (Київ), є навмисною і схваленою Путіним дією напередодні саміту НАТО, упевнений радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк.
"Це абсолютно навмисна дія, спеціально розроблена і схвалена суб'єктом Путіним. Напередодні саміту НАТО. Як ляпас Альянсу. Росія посилає всім неформальний сигнал приблизно такого змісту: "Навіть відверте вбивство дітей не змусить їх прийняти всі необхідні рішення. І тому продовжуємо атакувати...", - написав Подоляк у своєму телеграм-каналі.
Крім того, майже одночасно з навмисним ударом по дітях в українській столиці з вуст лідерів Угорщини та Китаю вкотре пролунала вимога "про негайне припинення вогню", зауважив радник глави Офісу президента. "Ця вимога не адресована Росії. Вона адресована тільки Заходу та Україні. І її мета - створити хибне відчуття: агресор має право вбивати, бо говорить про "мир", а жертва не повинна оборонятися і тому повинна негайно припинити опір, залишивши території та власних громадян агресору. Це виглядає вкрай неприродно і абсолютно точно стимулює Росію продовжувати атакувати", - написав він.
Подоляк також зазначив, що Росія продовжує головувати в Радбезі ООН. "Це абсолютно блюзнірський сигнал усім нейтральним країнам: правил немає, а пряме людоїдство заохочується".
Ба більше, заявив Подоляк, "як і раніше, немає належної реакції ООН, яка б прямо вказувала на очевидне: якщо війна не закінчиться тотальною поразкою Росії, на світ чекає жахлива коротка історія кривавого хаосу, в якому життя не має цінності, а смерть - новий синонім слова "росія".
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.