Речник Путіна Пєсков прокоментував ідею про 30-денне перемир'я
Росія уважно вивчає заяви за підсумками переговорів, що відбулися між США та Україною в саудівській Джидді. Також потрібно отримати інформацію дипломатичними каналами від США. Про це сказав речник Путіна Дмитро Пєсков на брифінгу.
На його думку, наразі не варто забігати наперед у питанні 30-денного припинення вогню, яке пропонують США, та на яке вже погодилась Україна. "Дивіться, ви забігаєте трохи вперед, ми не хочемо цього робити", – заявив він.
Пєсков нагадав, що американська сторона пообіцяла різними дипканалами передати росіянам детальну інформацію про суть перемовин у Джидді. "Ось спочатку ми повинні цю інформацію отримати. Також у нас заплановані цими днями контакти з американцями, під час яких ми розраховуємо вже на повноту інформації",– сказав Пєсков журналістам.
Також він не виключив, що може виникнути і тема телефонної розмови на найвищому рівні. "Якщо така потреба виникне, вона буде дуже швидко організована. Наявні канали діалогу з американцями дозволяють це зробити в досить стислий термін", – додав Пєсков і уточнив, що наразі домовленостей про таку телефонну розмову поки що немає, як і запиту з боку США.
Окрім того, речник Путіна констатував, що якоїсь визначеності щодо дати та місця можливої зустрічі лідерів Росії та США Володимира Путіна та Дональда Трампа досі немає.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.