Резніков пояснив, якою має бути відповідь Європи на ракетні удари РФ по Україні
Ракетні обстріли України, які російські окупанти вчиняють з території РФ, Білорусі чи з Каспійського моря, є викликом для безпеки усієї Європи. Швидка відповідь на нього має "складатися з двох частин".
Про це заявив міністр оборони України Олексій Резніков. "Російські терористи вчинили чергові воєнні злочини – обстріляли ракетами низку мирних українських міст. Підлість цих атак у тому, що вони здійснюються або з глибини території РФ, або з території Білорусі чи з акваторій Каспійського та Чорного морів. Це стратегічний виклик для безпеки усієї Європи. Швидка відповідь на цей виклик має складатися з двох частин", — написав Резніков у Facebook.
Він зазначив, що перший складник – це посилення санкцій. "Щоб РФ не могла виготовляти і підтримувати у робочому стані високотехнологічну зброю, яка зараз містить численне комплектування, що постачається компаніями з країн НАТО", — написав міністр.
Другий складник — якнайшвидше розгортання ефективної системи ППО/ПРО в Україні. "Це додаткові 500-1000 км безпеки для кожного європейського міста. Це дуже наочний і логічний крок, який має бути закріплений у стратегії Північноатлантичного альянсу", — наголосив Резніков. Він вважає, що довгострокова відповідь також очевидна. Умовою діалогу про відновлення відносин цивілізованого світу з Росією має стати демілітаризація як мінімум європейської частини держави-терориста. "Глибина та параметри демілітаризації мають бути визначені фахівцями", — додав Резніков.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.