Резніков пояснив, якою має бути відповідь Європи на ракетні удари РФ по Україні
Ракетні обстріли України, які російські окупанти вчиняють з території РФ, Білорусі чи з Каспійського моря, є викликом для безпеки усієї Європи. Швидка відповідь на нього має "складатися з двох частин".
Про це заявив міністр оборони України Олексій Резніков. "Російські терористи вчинили чергові воєнні злочини – обстріляли ракетами низку мирних українських міст. Підлість цих атак у тому, що вони здійснюються або з глибини території РФ, або з території Білорусі чи з акваторій Каспійського та Чорного морів. Це стратегічний виклик для безпеки усієї Європи. Швидка відповідь на цей виклик має складатися з двох частин", — написав Резніков у Facebook.
Він зазначив, що перший складник – це посилення санкцій. "Щоб РФ не могла виготовляти і підтримувати у робочому стані високотехнологічну зброю, яка зараз містить численне комплектування, що постачається компаніями з країн НАТО", — написав міністр.
Другий складник — якнайшвидше розгортання ефективної системи ППО/ПРО в Україні. "Це додаткові 500-1000 км безпеки для кожного європейського міста. Це дуже наочний і логічний крок, який має бути закріплений у стратегії Північноатлантичного альянсу", — наголосив Резніков. Він вважає, що довгострокова відповідь також очевидна. Умовою діалогу про відновлення відносин цивілізованого світу з Росією має стати демілітаризація як мінімум європейської частини держави-терориста. "Глибина та параметри демілітаризації мають бути визначені фахівцями", — додав Резніков.
Аналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.
У своєму зверненні президент України наголосив, що Москва вкотре довела небажання дотримуватися домовленостей, і тому Київ відповість справедливо. Зеленський підкреслив, що Україна має інструменти для посилення тиску на агресора, зокрема через нові санкційні механізми, які матимуть довгостроковий ефект.
Руслан Стефанчук відповів на хвилю критики щодо проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що документ готувався з 2019 року за участі сотень юристів, суддів, адвокатів та науковців. Він підкреслив, що процес відповідав усім стандартам нормотворення, а звинувачення у поспіху чи непрозорості є безпідставними.
Угорщина офіційно передала Україні захоплені раніше кошти та золото Ощадбанку. Президент Володимир Зеленський заявив, що це рішення стало важливим кроком у відносинах між двома країнами та подякував угорській стороні за проявлений конструктив.
Європейський Союз ухвалив історичне рішення: він стане співзасновником Спеціального трибуналу, який матиме мандат переслідувати вище політичне та військове керівництво Росії за злочин агресії проти України. У центрі уваги — особиста відповідальність Володимира Путіна, а також його найближчого оточення.
Президент України заявив, що російські війська на тимчасово окупованих територіях систематично грабують українське майно, вивозячи зерно, обладнання та навіть особисті речі людей. Він підкреслив, що це не лише військовий злочин, а й свідчення морального занепаду російської армії.
Володимир Зеленський заявив про кадрові зміни в Кабінеті Міністрів, підкресливши, що вони спрямовані на посилення ефективності державного управління. Президент наголосив, що оновлення уряду є необхідним кроком для адаптації країни до викликів війни та реформ.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що у випадку українських ударів 9 травня Москва завдасть ударів по “центрах ухвалення рішень”. Її слова стали черговим прикладом подвійної риторики Кремля, який одночасно говорить про “відкритість до переговорів” і продовжує погрожувати новою ескалацією.
Аналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.
У своєму зверненні президент України наголосив, що Москва вкотре довела небажання дотримуватися домовленостей, і тому Київ відповість справедливо. Зеленський підкреслив, що Україна має інструменти для посилення тиску на агресора, зокрема через нові санкційні механізми, які матимуть довгостроковий ефект.