Резніков закликав до повної демілітаризації європейської частини Росії
Резніков пояснив, що останні ракетні удари по українських містах росіяни здійснювали з акваторій Каспійського і Чорного морів, а також з повітряного простору Білорусі. Вона прикидається, нібито не стороною військового конфлікту.
Міністр оборони Олексій Резніков вважає, що умовою відновлення діалогу між Заходом та Росією може стати лише демілітаризація європейської частини держави-агресори. Резніков пояснив, що останні ракетні удари по українських містах росіяни здійснювали з акваторій Каспійського і Чорного морів, а також з повітряного простору Білорусі, що прикидається нібито не стороною військового конфлікту. За його словами, це стратегічна загроза безпеці всього Європейського континенту.
Тому швидкою відповіддю західних партнерів має стати надання Україні сучасних систем протиповітряної та протиракетної оборони. На думку Резнікова, це створить додатковий безпековий кордон на 500-1000 км перед іншими країнами НАТО. Також, за словами міністра, необхідно посилити санкційний режим, щоб Росія не мала можливості виробляти високотехнологічну зброю, у тому числі крилаті ракети. Резніков додав, що багато складових у російських ракетах вироблено в країнах-членах НАТО.
Окремо він озвучив своє бачення довгострокових заходів щодо забезпечення миру на континенті. "Довгострокова відповідь так само очевидна – умовою діалогу про відновлення відносин цивілізованого світу з Росією має стати демілітаризація як мінімум європейської частини держави-терориста. Глибина та параметри демілітаризації мають бути визначені фахівцями", - написав він на своїй сторінці у Facebook.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив про посилення контролю за виконанням міжнародних домовленостей щодо постачання систем протиповітряної оборони, підкресливши, що відповідальність за дотримання графіків поставок буде персональною для кожного залученого посадовця та дипломата.
Російський лідер Володимир Путін відреагував на серію українських ударів по об’єктах у тимчасово окупованому Криму та доручив уряду й військовому керівництву РФ мінімізувати їхні наслідки. Заяви з Кремля свідчать, що Москва розглядає атаки як серйозний виклик для військової логістики та забезпечення півострова.
Президент України Володимир Зеленський зробив заяву про поточний стан українсько-польських відносин, наголосивши на важливості збереження стратегічного партнерства між Києвом і Варшавою навіть у період політичних дискусій та емоційних суперечок.
Володимир Путін заявив, що можливий переговорний процес із Україною має відбуватися на умовах, які Москва вважає прийнятними. У Кремлі знову говорять про нібито готовність до діалогу, однак водночас пов’язують його з вимогами, які Київ раніше називав неприйнятними.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.