Резніков закликав до повної демілітаризації європейської частини Росії
Резніков пояснив, що останні ракетні удари по українських містах росіяни здійснювали з акваторій Каспійського і Чорного морів, а також з повітряного простору Білорусі. Вона прикидається, нібито не стороною військового конфлікту.
Міністр оборони Олексій Резніков вважає, що умовою відновлення діалогу між Заходом та Росією може стати лише демілітаризація європейської частини держави-агресори. Резніков пояснив, що останні ракетні удари по українських містах росіяни здійснювали з акваторій Каспійського і Чорного морів, а також з повітряного простору Білорусі, що прикидається нібито не стороною військового конфлікту. За його словами, це стратегічна загроза безпеці всього Європейського континенту.
Тому швидкою відповіддю західних партнерів має стати надання Україні сучасних систем протиповітряної та протиракетної оборони. На думку Резнікова, це створить додатковий безпековий кордон на 500-1000 км перед іншими країнами НАТО. Також, за словами міністра, необхідно посилити санкційний режим, щоб Росія не мала можливості виробляти високотехнологічну зброю, у тому числі крилаті ракети. Резніков додав, що багато складових у російських ракетах вироблено в країнах-членах НАТО.
Окремо він озвучив своє бачення довгострокових заходів щодо забезпечення миру на континенті. "Довгострокова відповідь так само очевидна – умовою діалогу про відновлення відносин цивілізованого світу з Росією має стати демілітаризація як мінімум європейської частини держави-терориста. Глибина та параметри демілітаризації мають бути визначені фахівцями", - написав він на своїй сторінці у Facebook.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.