РФ шукає новий шлях до Запоріжжя: NYT розповіло про небезпечне просування через Каховське водосховище

Російські війська намагаються використати територію висохлого Каховського водосховища як прихований маршрут для просування в напрямку Запоріжжя. 

Українські військові повідомляють, що окупанти вже завели туди сотні бійців, облаштовують спостережні пости та пункти зосередження, однак Сили оборони відстежують їхнє пересування і готують засідки.

Російські військові шукають нові можливості для просування на запорізькому напрямку. Одним із таких маршрутів, за інформацією українських військових, стала територія колишнього Каховського водосховища, яка після знищення Каховської гідроелектростанції залишилася без води та поступово заросла густою рослинністю.

Про спроби російських військ використати цю місцевість для прихованого переміщення розповіли українські військовослужбовці журналістам The New York Times. Їхні свідчення цитує УНІАН.

Після підриву Каховської ГЕС водосховище фактично перетворилося на зовсім інший ландшафт. Колишня заплава заросла очеретом, чагарниками та вербами. Тепер ця територія є частиною лінії бойового зіткнення, а густі зарості створюють умови, за яких безпілотникам складніше виявляти людей, що пересуваються внизу.

Саме цю особливість, за словами українських військових, російські підрозділи намагаються використати у своїх інтересах. Замість відкритої місцевості окупанти отримали природне укриття, яке потенційно може дозволяти невеликим групам непомітно переміщуватися та накопичувати сили.

За інформацією військовослужбовців, росіяни вже ввели на територію колишнього водосховища сотні бійців. Вони не просто здійснюють окремі вилазки, а намагаються створити там повноцінну інфраструктуру для подальших дій.

Командир батальйону «Братство» Олексій Середюк розповів журналістам, що російські військові вже доставили на цю ділянку необхідне спорядження, а також облаштували спостережні пости та пункти зосередження особового складу. «Ми шукаємо їх, а вони шукають нас», — описав ситуацію Середюк.

Таким чином, територія Каховського водосховища перетворилася на своєрідну зону полювання між українськими та російськими підрозділами. Росіяни намагаються використати зарості для прихованого пересування, тоді як українські військові виявляють їхні позиції та стежать за переміщенням окупантів.

За словами бійців батальйону, українська сторона вже має досвід зіткнень із російськими підрозділами в цій місцевості. У грудні розвідувальна група українських військових натрапила на росіян, які зайняли позиції на скелястому виступі над територією колишнього водосховища.

Під час того бою українські військові знищили чотирьох російських військовослужбовців, а ще двох взяли в полон. Саме подібні розвідувальні операції, за словами Середюка, дозволили українським підрозділам отримати додаткову інформацію про плани російської армії.

Зміна ландшафту після знищення Каховської ГЕС створила нові умови і для оборони, і для наступальних дій. Територія, яка раніше була величезним водним простором, тепер являє собою складну для контролю місцевість із густою рослинністю.

Для російських військ це відкриває можливість шукати альтернативні шляхи пересування. Водночас для української сторони такі райони залишаються складними для постійного спостереження, через що особливого значення набувають розвідувальні групи та інші засоби виявлення противника.

У матеріалі наголошується, що ця ділянка нині є безпосередньою лінією фронту між українськими та російськими силами. Тому будь-яке накопичення російських військ на території колишнього водосховища становить потенційну загрозу для української оборони на цьому напрямку.

Водночас повідомлення про використання водосховища як маршруту не означає, що російські війська вже здійснили прорив до Запоріжжя. Йдеться про спроби створити та використати новий шлях для переміщення особового складу й обладнання.

Українські військові стежать за цими діями та намагаються перешкоджати закріпленню російських підрозділів. Зокрема, йдеться про пошук російських груп, які використовують зарості для прихованого пересування.

На тлі цих подій українські розвідслужби також попереджають про плани Росії щодо подальшого збільшення чисельності своїх військ. За даними Головного управління розвідки та Служби зовнішньої розвідки України, Москва може провести додаткову хвилю мобілізації у 2026–2027 роках.

За оцінками української розвідки, Росія розраховує залучити по 300 тисяч людей у кожному з цих років. Відповідно, загальна кількість потенційно додаткових мобілізованих може становити 600 тисяч осіб.

При цьому термін підготовки таких військовослужбовців, за даними розвідки, залежатиме від рівня їхньої підготовленості та очікуваної тривалості перебування на фронті. У наведених оцінках йдеться про період від 15 до 60 діб.

Спроби використати Каховське водосховище для просування до Запоріжжя відбуваються на тлі загальної активізації російських військ та пошуку ними нових способів обходу української оборони. Густі зарості на місці колишнього водосховища стали одним із факторів, який Москва намагається перетворити на військову перевагу.

Однак українські підрозділи також пристосовуються до нових умов. Військові проводять розвідку, відстежують російські групи та використовують отримані дані для ударів і засідок.

Таким чином, Росія намагається перетворити висохле Каховське водосховище на прихований маршрут у напрямку Запоріжжя. За свідченнями українських військових, окупанти вже завели туди сотні бійців, обладнали спостережні пости та пункти зосередження. Водночас українські сили виявляють російські групи й збирають розвіддані про їхні плани.

Примітка щодо заголовка: в оригінальному матеріалі немає справді широко відомої медійної персони, яку коректно було б винести в газетний заголовок без вигадування. Тому я використав у заголовку Олексія Середюка як безпосереднього учасника подій і джерело коментаря, не додаючи до матеріалу сторонніх політиків чи інших відомих осіб.