Рік цікавих історій, – політолог спрогнозував долі Порошенка, Медведчука, Авакова та Разумкова у 2022-му (Відео)
Весь 2021 рік Банкова з різною інтенсивністю переслідувала керівників опозиції – від очільника проросійської ОПЗЖ Віктора Медведчука до лідера "Європейської солідарності" Петра Порошенка. Як влада буде розв'язувати проблему політичних опонентів у новому році, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
"Влада буде паралельно розробляти обидва кейси – Медведчука та Порошенка. Щобільше, вони намагатимуться об'єднати ці справи в одну – створити спільну "історію зради". Офіс президента буде наголошувати на тому, що ці люди разом заробляли на негараздах країни під час піку російської агресії на Донбасі. Таким чином влада хоче одним рухом виконати два завдання. По-перше, зачистити електоральний простір Південного Сходу – територію виборців ОПЗЖ, де у президента Володимира Зеленського почалися серйозні проблеми ще у 2020 році. По-друге, загнати Порошенка в електоральне гетто "порохоботів". А у підсумку виборців, які вивільниться, спробувати прибрати до рук у вигляді ситуативних союзників для "слуг" та Зеленського. Власне це відома політична техніка", – зазначив політолог.
На думку фахівця, обидві ці історії не закінчаться у 2022 році – вони будуть тягнутися щонайменше до наступних виборів. Це серіал, в якому будуть виникати різні повороти сюжету – можлива поява нових плівок та свідчень.
"Чи посадять Порошенка? Я гадаю, що ні. Запобіжний захід буде обмежений максимум особистим зобов'язанням. Далі все буде визначатися динамікою запрошень п'ятого президента на допити. Коли треба буде натиснути – влаштують графік допитів через кожні пів години в різних куточках Києва, коли не треба – відбуватиметься мляве змагання адвокатів з прокурорами. В цілому, я вважаю, що у 2022 році у кейсах Порошенка та Медведчука з'являться додаткові фігуранти, які наразі розглядаються Банковою як опоненти. Можуть почати переслідувати колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, людей з близького оточення олігарха Ріната Ахметова, Дмитра Разумкова та інших. На нас чекає рік цікавих історій", – підсумував Кулик.
Раніше ASPI news публікувало коментар заступника директора Агентства моделювання ситуацій Олексія Голобуцького про основні політичні підсумки 2021 року в Україні.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.
Командир спецпідрозділу ЗСУ Мадяр заявив, що російська столиця захищається застарілими радянськими системами протиповітряної оборони, які не відповідають сучасним викликам.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що масовані українські атаки дронами на військові цілі в Росії мають змусити Кремль переглянути свої розрахунки.
Уряд Естонії підтвердив, що країна вперше знищила безпілотник, який порушив її повітряний простір. Інцидент стався у ніч на 18 травня, коли військові засоби протиповітряної оборони зафіксували невідомий апарат, що рухався з боку російського кордону.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що російська економіка зазнає серйозних втрат через удари українських сил по нафтогазовій інфраструктурі. За його словами, Москва вже змушена зупиняти роботу окремих свердловин, що є прямим наслідком українських атак.
Офіційний Київ заявив, що Москва використовує Мінськ як полігон для демонстрації ядерної сили, а це є порушенням міжнародних норм і сигналом небезпечної ескалації.
Кремлівський речник заявив, що «Москва не бачить причин для занепокоєння», тоді як український президент попередив про реальну небезпеку втягування Мінська у війну.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.