Ринок землі, тарифи ЖКГ та війна на Донбасі, – експерт назвав політичні ризики влади
Припинення ескалації на російсько-українському кордоні дещо заспокоїло українську владу. Що очікує на державу восени, розповів політичний консультант Валентин Гладких.
"Насамперед все ще існує ймовірність загострення на Донбасі. Зараз дипломатичними шляхами вдалося зняти напругу ескалації на кордоні з Росією. Але в майбутньому це нічого не гарантує", – зазначив Гладких.
Експерт акцентує, що з початком опалювального сезону в жовтні знову загостриться питання тарифів на комунальні послуги. До того часу дуже малоймовірно, що соціально-економічна ситуація поліпшиться настільки, що дозволить українцям не зважати на збільшення цін енергоносіїв.
"З 1 липня 2021 року в Україні відкривається ринок землі. Пригадую, коли аналогічну реформу запроваджували у РФ, то в російській статистиці навіть з’явилося нове поняття "кількість вбитих на 1 гектар землі". В наших селах теж створені цілі приватні армії. Тому постає важливе питання, наскільки влада взагалі здатна тримати ситуацію під контролем", – підкреслив політконсультант.
А от загострення політичної ситуації навколо розпуску Верховної Ради, фахівець вважає малоймовірним, втім можливим.
"Хай там як, але владі потрібно вже зараз думати над тим, як нейтралізувати всі ці ризики", – підсумував Гладких.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.