Рішення щодо війни в Україні найближчим часом не буде – Блінкен
Остаточного рішення щодо завершення війни в Україні найближчим часом не варто чекати. Однак домовленість про припинення вогню можлива, і вона має бути досягнутий з позиції сили.
Про це заявив держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв’ю The New Yorker Radio Hour з нагоди завершення своєї служби на чолі американської дипломатії.
На думку Блінкена, мир в Україні має бути досягнутий з позиції сили – на початку домовленістю про припинення вогню з потужним фактором стримування Путіна, а згодом – вирішенням статусу захоплених територій. "Отже, це має відбутися з позиції сили, але є також дещо критично важливе", - зауважив глава Держдепартаменту США.
За його словами, є одна річ, яка має бути включена в будь-яке рішення: "І коли я кажу "рішення", я справді маю на увазі припинення вогню, бо остаточного рішення найближчим часом не буде". Він пояснив, що припинення вогню має бути сталим і довготривалим. "Це означає, що має бути надійний фактор стримування, бо Путін використає будь-яке припинення вогню, щоби перепочити, переозброїтися, а потім, зрештою, знову атакувати",- зазначив Блінкен.
Він також висловив переконання, що питання статусу територій, які зараз тимчасово знаходяться під контролем Росії, "ймовірно, не буде вирішене ще довго". Водночас чинний глава Держдепу висловив упевненість, що президент Зеленський відобразить у своїй політиці рішення, яке відповідатиме переконанням українського народу.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.