Росія наполегливо намагається замість себе ввести в переговори по Донбасу терористів "Д/ЛНР", - Арестович
Росія намагається ухилитися від відповідальності за бойові дії в ОРДЛО, а також продавлює ідею ввести в переговори терористів з "Д/ЛНР". Про це в інтерв'ю "Радіо Свобода" заявив спікер української делегації в ТКГ Олексій Арестович.
Він зазначив, що навіть формулювання "Тристороння контактна група" в Москві намагаються спотворити, прибравши визначення про те, що в переговорах беруть участь три сторони. У РФ групу називають просто "контактною", таким чином демонструючи, що вони не є учасниками конфлікту.
"Це ж стандартні переговори з росіянами. Вони постійно блефують, спотворюють істину, починаючи з самої назви групи. Вона ж "Тристороння контактна". І в російських документах, які вони підписують, вона "тристороння". А фактично вони її називають "контактна група", маючи на увазі, що Росія – не сторона конфлікту", – повідомив спікер української делегації в ТКГ.
Крім того, Росія, як повідомив Арестович, наполегливо нав'язує ідею про переговори з сепаратистами "ДНР" і "ЛНР". Те, що їй не вдається це зробити, позначається на загальній поведінці РФ в рамках врегулювання конфлікту в Східній Україні. З усім тим, за словами Арестовича, Україна змогла навіть в таких умовах провести обмін полоненими та зустріч в Парижі у 2019 році в грудні. Крім того, влітку 2020 року був введений режим припинення вогню на Донбасі.
Варто нагадати, що в цьому ж інтерв'ю Арестович заявив, що в день загибелі українських бійців під селищем шуми президент Володимир Зеленський хотів терміново обговорити ситуацію, що склалася з лідерами "нормандської четвірки". Однак глава Кремля Володимир Путін пішов від діалогу з українським президентом.
Як повідомлялося, раніше в Москві назвали заяву США про нарощування російських військ на кордоні з Україною такими, які не відповідають дійсності. Крім того, в Кремлі вважають, що це особисто справа РФ, як і куди направляти своїх військових в рамках своїх кордонів.
Також Арестович повідомив, що Україна готова дати відсіч російським загарбникам у разі повномасштабної війни. У ТКГ вважають, що місія із захисту своїх територій легкою не буде для України, а й агресора в цьому випадку очікують серйозні втрати.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.