Росія не буде гарантом безпеки України, теми для розмови з Путіним є – Зеленський
Росія не увійде до гарантів безпеки України, заявив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю ICTV, показаному 21 травня у форматі телемарафону. За гарантіями безпеки для України мають бути підписані два договори, з Росією - окремий.
"Сьогодні ми розглядаємо коло гарантів безпеки із держав-партнерів, яким довіряємо. Ми з ними розробляємо цей проект. Ми його розробили", - сказав він. За його словами, РФ гарантом безпеки не буде. "Ми хочемо окремий договір. Сьогодні все дійшло до того, що цей договір передбачає коло держав-партнерів навколо України без Росії. Гаранти безпеки без Росії. Буча деякі речі змінила", – сказав Зеленський.
Також він заявив, що двостороння розмова з Росією та президентом РФ має відбуватися окремо від договору про гарантії безпеки. Переговори все ще можливі, оскільки було виконано умову збереження життя захисників Маріуполя. "Сьогодні ми бачимо, вони дали можливість, знайшли форму, щоб ці люди були живі, і вони їх вивезли. Далі буде обмін. Від результатів цих процесів також багато залежить", - додав президент.
Зеленський також розповів про умови переговорів із президентом РФ Володимиром Путіним. "Я думаю, залежно від моменту, коли ми зустрічатимемося. Мета змінюється… Якби ми сьогодні зустрічалися, питання Маріуполя було б в адженді, якщо ми зустрічатимемося через два-три місяці, може, цього питання вже не буде або буде частково. На самому початку, якби ми зустрічалися, ми розуміємо, в якому становищі була Україна... Якщо ми зустрічатимемося сьогодні – ми знаємо, що окуповано, що деокуповано… Якщо ми зустрічатимемося через два місяці – ми не знаємо, в якому стані все буде. Вирішувати питання про обмін, про деокупацію та про мир, зупинку війни – ось і вся адженда", - сказав президент. "Думаю, що розмова України та Росії буде точно. Ми не знаємо, у якому форматі – з посередниками, без посередників, на рівні президентів, двосторонній чи у широкому колі", – зазначив Зеленський.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.