Росія не проти проведення Нормандського саміту до відходу Ангели Меркель, але Україна цьому перешкоджає, - Пєсков
Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков запевняє, що Росія була б не проти провести саміт в Нормандському форматі до відходу Ангели Меркель з поста канцлера ФРН. Спікер Кремля заявив, що проведення саміту видається особливо важливим в умовах дефіциту результатів раніше досягнутих домовленостей з боку України.
Росія не проти проведення Нормандського саміту до догляду Ангели Меркель з посади, але Україна цього "перешкоджає". Про це на брифінгу у вівторок, 28 вересня, заявив прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков.
"Нам відомо, що, дійсно, побажання провести саміт з різних сторін висловлювалася, і, дійсно, це було б добре. Але тут дуже важливо, що провести саміт заради саміту не має ніякого сенсу. Він повинен бути підготовлений", - сказав він.
Відповідаючи на питання про те, чи існує ризик, що саміт до догляду Меркель так і не відбудеться, Пєсков відповів ствердно. Спікер Кремля заявив, що проведення саміту видається особливо важливим в умовах дефіциту результатів раніше досягнутих домовленостей.
"Так, такий ризик є, звичайно. Всім би хотілося провести його якомога раніше. У цілому, зрозуміло, що для цього потрібно зробити. Найкраще це зрозуміло, напевно, нашим візаві в Києві, але, на жаль, вони не хочуть цього робити. Підготовкою цього саміту можливого і ревізією нинішнього стану справ в цій галузі займаються і МЗС чотирьох країн, і політрадник, але поки похвалитися особливими результатами ми не можемо", - заявив Пєсков.
Раніше повідомлялося, що російські війська проігнорували більше сотні звернень ОБСЄ через порушення режиму припинення вогню на Донбасі. Також ASPI news повідомляло, що член української делегації в ТКГ щодо Донбасу, журналіст Сергій Гармаш критично висловився про подальшу перспективу переговорів в ТКГ.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.