Росія не проти проведення Нормандського саміту до відходу Ангели Меркель, але Україна цьому перешкоджає, - Пєсков
Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков запевняє, що Росія була б не проти провести саміт в Нормандському форматі до відходу Ангели Меркель з поста канцлера ФРН. Спікер Кремля заявив, що проведення саміту видається особливо важливим в умовах дефіциту результатів раніше досягнутих домовленостей з боку України.
Росія не проти проведення Нормандського саміту до догляду Ангели Меркель з посади, але Україна цього "перешкоджає". Про це на брифінгу у вівторок, 28 вересня, заявив прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков.
"Нам відомо, що, дійсно, побажання провести саміт з різних сторін висловлювалася, і, дійсно, це було б добре. Але тут дуже важливо, що провести саміт заради саміту не має ніякого сенсу. Він повинен бути підготовлений", - сказав він.
Відповідаючи на питання про те, чи існує ризик, що саміт до догляду Меркель так і не відбудеться, Пєсков відповів ствердно. Спікер Кремля заявив, що проведення саміту видається особливо важливим в умовах дефіциту результатів раніше досягнутих домовленостей.
"Так, такий ризик є, звичайно. Всім би хотілося провести його якомога раніше. У цілому, зрозуміло, що для цього потрібно зробити. Найкраще це зрозуміло, напевно, нашим візаві в Києві, але, на жаль, вони не хочуть цього робити. Підготовкою цього саміту можливого і ревізією нинішнього стану справ в цій галузі займаються і МЗС чотирьох країн, і політрадник, але поки похвалитися особливими результатами ми не можемо", - заявив Пєсков.
Раніше повідомлялося, що російські війська проігнорували більше сотні звернень ОБСЄ через порушення режиму припинення вогню на Донбасі. Також ASPI news повідомляло, що член української делегації в ТКГ щодо Донбасу, журналіст Сергій Гармаш критично висловився про подальшу перспективу переговорів в ТКГ.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Президент Володимир Зеленський затвердив плани нових далекобійних ударів по території Росії на червень, заявивши, що українська армія вже змінила динаміку війни на свою користь. Він наголосив: удари по глибоких тилових об’єктах агресора довели свою ефективність у травні й тепер будуть розширені.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.