Росія не проти проведення Нормандського саміту до відходу Ангели Меркель, але Україна цьому перешкоджає, - Пєсков
Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков запевняє, що Росія була б не проти провести саміт в Нормандському форматі до відходу Ангели Меркель з поста канцлера ФРН. Спікер Кремля заявив, що проведення саміту видається особливо важливим в умовах дефіциту результатів раніше досягнутих домовленостей з боку України.
Росія не проти проведення Нормандського саміту до догляду Ангели Меркель з посади, але Україна цього "перешкоджає". Про це на брифінгу у вівторок, 28 вересня, заявив прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков.
"Нам відомо, що, дійсно, побажання провести саміт з різних сторін висловлювалася, і, дійсно, це було б добре. Але тут дуже важливо, що провести саміт заради саміту не має ніякого сенсу. Він повинен бути підготовлений", - сказав він.
Відповідаючи на питання про те, чи існує ризик, що саміт до догляду Меркель так і не відбудеться, Пєсков відповів ствердно. Спікер Кремля заявив, що проведення саміту видається особливо важливим в умовах дефіциту результатів раніше досягнутих домовленостей.
"Так, такий ризик є, звичайно. Всім би хотілося провести його якомога раніше. У цілому, зрозуміло, що для цього потрібно зробити. Найкраще це зрозуміло, напевно, нашим візаві в Києві, але, на жаль, вони не хочуть цього робити. Підготовкою цього саміту можливого і ревізією нинішнього стану справ в цій галузі займаються і МЗС чотирьох країн, і політрадник, але поки похвалитися особливими результатами ми не можемо", - заявив Пєсков.
Раніше повідомлялося, що російські війська проігнорували більше сотні звернень ОБСЄ через порушення режиму припинення вогню на Донбасі. Також ASPI news повідомляло, що член української делегації в ТКГ щодо Донбасу, журналіст Сергій Гармаш критично висловився про подальшу перспективу переговорів в ТКГ.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.