Росія знову спробувала легалізувати окупацію Криму, – віцепрем'єрка Стефанішина (Відео)
Українська делегація на 26-й конференції ООН зі зміни клімату COP26 у Глазго попередила та припинила будь-які спроби Росії легалізувати анексію Криму. Про це розповіла віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
Про протидію російській пропаганді Ольга Стефанішина заявила 22 листопада на прес-сніданку в столиці. Про це повідомив журналіст агентства ASPI news.
"З приводу Росії я можу сказати, що ми упередили і не допустили будь-які спроби Росії маніпулювати даними щодо Криму. Але, я думаю, що цьогоріч ми також започаткували серйозні перемовини з секретаріатом конвенції стосовно їхнього підходу до невизнання даних, які надаються Російською Федерацією, зокрема секретаріат конвенції відстоював позицію, скажімо так, аутсайдера. Вони намагалися максимально дистанціювати себе від будь-якої залученості, на їхню думку, політичні питання, але ми поставили питання стосовно достовірності даних, які надаються РФ щодо Криму", — наголосила Стефанішина.
Віцепрем'єр-міністерка зазначила, що Україна вважає, що ті дані, які надаються РФ щодо Автономної Республіки Крим, не можуть бути взяті до уваги, тому що немає механізму перевірки достовірності: "Лише цього річ ми почали перемовини офіційні з секретаріатом конвенції стосовно того, як надалі ми узгоджуватимемо будь-які документи і як надалі враховуватиметься інформація Росії. Ми наполягаємо, щоб, як мінімум, у всіх документах, в яких фігурують дані з РФ, було посилання на резолюції Генеральної асамблеї ООН стосовно територіальної цілісності України".
Раніше віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції розповіла про значення кліматичних переговорів на шляху до євроінтеграції України. За словами Ольги Стефанішиної, Україна може отримати доступ до так званих кліматичних фінансів.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.