Санкції та паралельний імпорт з Китаю

Старший радник глави Офісу президента Владислав Власюк нещодавно повідомив журналістам про те, що українські військові експерти знаходять дедалі більше компонентів із Китаю в російській зброї, що використовується в Україні.

На його думку, цей факт пов’язаний з тим, що західні поставки зменшуються через санкції і росія змушена використовувати китайські електронні компоненти, які поступаються якістю європейським та американським аналогам.

У цій інформації для українців начебто все лише позитивне. І санкції працюють, і «китайський ширпотреб» гірший за аналоги провідних виробників, і окупаційна армія від таких «запчастин» стає слабкішою та менш боєздатною. Та чи настільки критичними є наслідки санкцій та «китаїзації» зброї для російських окупантів?

По елементній базі. Про те, що якість китайських електронних комплектуючих, які імпортує росія, значно знизилася після початку війни в Україні, відомо ще з кінця минулого року. Російські виробники електронних пристроїв ще восени 2022 року скаржилися на якість чипів, що поставляються в Росію із Китаю. За їхніми словами, частка бракованих компонентів у поставках зросла в 20 разів - з 2 до 40 %. Про це писав "Коммерсант" з посиланням на учасників ринку. Проблеми почалися ще під час пандемії, але у 2022 вони посилилися через накладені санкції. Зросла кількість посередників для уникнення санкційних заборон, неавторизовані постачальники не несуть відповідальності за якість продукту і тому збувають все підряд.

В першу чергу, така ситуація стосується російських імпортерів з «побутового ринку». Але знаючи про колосальну жагу особистої наживи та її масштаби серед керівництва міноборони та російського впк, цілком ймовірно, що і постачальники комплектуючих для оборонного комплексу рф теж намагаються купити «побільше та задешевше». Тож, якість таких закупок, на наше щастя, дійсно може бути дуже низькою.

Інша, «готова до вжитку», китайська зброя та військова техніка, періодично стає приводом звинуватити Китай у відкритій підтримці російської агресії, не зважаючи на всі розмови керівництва Піднебесної, що «китай не підливатиме олії у вогонь». Ті ж самі китайські 152 мм снаряди Тип 66, які вдалося ідентифікувати групі військових дослідників War noir. Але поруч з ними були помічені порохові заряди іранського виробництва. Тому це можуть бути саме ті снаряди, які раніше були продані Китаєм Тегерану.

На озброєнні підрозділу окупантів "Ахмат", що складається з кадирівців, «засвітилася» китайська бойова техніка - легкі колісні бронетранспортери China Tiger, які виробляє компанія Shaanxi Baoji Special Vehicles Manufacturing. Хоча КНР і тут не стала б себе так підставляти, прямим продажем бронеавтомобілів кадирову, а тому, це міг бути перепродаж. Наприклад, бронеавтомобілі China Tiger використовують силовики в Таджикистані.

Взагалі, складається враження, що таким чином росіяни навмисно допускають витік про наявне у них «китайське» озброєння, щоб показати нібито підтримку своєї агресії з боку Китаю. Адже, якщо така «підтримка» і існує, то що заважає Китаю виробляти на власних військових виробництвах снаряди із маркуванням «за бажанням замовника», як це поширено у виробництві побутових товарів, тобто вказувати на них умовно якийсь російський завод? Або знищувати будь-яке маркування на виробах, щоб неможливо було зрозуміти, що це за снаряд? Питання?

А ось із «потужними санкціями» проти росії все зовсім не так стовідсотково, як би нам хотілося…

За даними, отриманими розслідувачами видання «Вёрстка», тільки за останні півроку росія імпортувала заборонені до ввезення чіпи західних компаній на суму понад $502 млн доларів - їх використовують для виробництва ракет та інших видів зброї. На мільйони доларів ввезено верстати для оборонної промисловості, мінімум на $171 млн - західні запчастини для цивільної авіації.

У крилатій стратегічній ракеті Х-101, яку виробляє МКБ «Радуга», що входить до корпорації «Тактичне ракетне озброєння», і яка є однією з найсучасніших ракет, що стоять на озброєнні в росії, є процесор Intel, чипи Xilinx і Texas Instruments, трансивер Analog Devices Inc.

Усі ці компоненти практично безперешкодно надходять до росії аж до поточного моменту. За останні півроку російська влада розмитнила компоненти американських Analog Devices Inc. на суму понад $98 млн, Xilinx - більше ніж $75 млн, Microchip Technology - понад $42 млн, Texas Instruments - щонайменше $38 млн, а також Infineon, найбільшого в Німеччині виробника напівпровідників, - понад $28 млн, випливає з митних даних. Ще в росію ввезли продукції Marvell (виробник чіпів) на суму понад $11 млн, Cypress Semiconductor - понад $3,8 млн і Atmel - понад $2,7 млн.

Крім того, в росію ввезли продукцію американських Intel і AMD, зокрема мікропроцесори, на суму понад $169 млн і $35 млн відповідно. Практично вся західна електроніка вирушає в росію через Китай і Гонконг.

Компанія «СМТ-Айлогік», яка входить у мережу постачальників для виробництва БПЛА «Орлан», ввезла від початку року чипи Xilinx на майже $1,6 млн. Серед відправників - дві китайські компанії і турецька Margi̇ana Inşaat Diş Ticaret Li̇mi̇ted Şi̇rketi̇.

Компанія «Уніматик» з початку цього року безперешкодно ввезла в росію верстати італійської O. M. V. і німецької Arinstein на суму не менше $5 млн. Причому в деяких випадках відправником виступала сама компанія-виробник. Так, у травні цього року «Уніматик» привіз фрезерні верстати. Їх відправила з Італії сама O. M. V. Officine, незважаючи на те, що конкретно цей вид продукції ще й перебуває під експортним контролем Євросоюзу. А одним з основних держзамовників "Уніматика» є Завод № 9 - провідний у росії виробник танкових гармат.

Величезну поставку тепловізійних прицілів здійснило ТОВ «АРТ-ЕЛВ» - 15 728 штук на суму в $13,5 млн, де вартість становила від 40 до 740 тисяч рублів за одиницю. Ця оптова компанія займається імпортом у росію китайського виробника тепловізорів Yantai Iray.

Після початку війни імпорт у росію падав, а у квітні 2022 року досяг мінімальних значень. Але вже до вересня вийшов на довоєнний рівень за рахунок заміни країн-імпортерів. До жовтня 2022 року імпорт у росію із західних країн - Європи і США - скоротився на 50 і 80% відповідно, підрахували аналітики Silverado. Місце, що звільнилося після відходу європейців і США, зайняли Китай, Туреччина і держави СНД. Торгівля з цими країнами значно зросла. Наприклад, експорт Вірменії в росію зріс на 187% за 2022 рік і сягнув $2,37 млрд. Експорт Казахстану в росію за минулий рік збільшився на 25% і сягнув $8,78 млрд. Експорт із Киргизії зріс на 250% і перевищив $960 млн. Зокрема тому, що ці країни є транзитними для санкційних товарів.

Звинувачувати лише Китай в економічній та матеріальній підтримці путінського режиму не варто. Безумовно, «китайський торговий шлях підсанкційних товарів» домінує. Але кремль налагодив паралельні канали імпорту і із країн Заходу. Наприклад, Німеччина, яка формально в декілька разів зменшила свій прямий експорт електроніки в росію, протягом 2022 року збільшила щомісячні його поставки до Вірменії – з 0,5 млн дол до 4-6 млн дол. А вже звідти цей товар прямував до рф. Так, обсяг поставок електроніки з Вірменії у 2022 році зріс у 100 разів – до 100 млн дол.

Такий стан речей є реальною загрозою для української Перемоги. Санкції, безумовно, працюють. Але, як стає зрозумілим після таких розслідувань журналістів, в першу чергу вони впливають на населення росії, а не на її військовий потенціал. А російське суспільство, звикле протягом десятків чи сотень років жити у будинках з «гівна та палок», і під санкціями ніколи не насмілиться підняти голову та діями висловити свою думку стосовно правлячого диктаторського режиму путіна. Занадто «овечу» натуру сформували росіянам довгі роки життя у «загоні».

Юрій Федоренко
Керівник ГО Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод, головний редактор сайту Матриця свободи