СБУ зробила заяву щодо звільнення митрополита Павла з-під варти під заставу
Звільнення колишнього намісника Києво-Печерської лаври митрополита УПЦ МП Павла з-під арешту не вплине на хід справи. Це лише зміна запобіжного заходу.
Про це повідомила Служби безпеки України. Як зазначила СБУ, те, що митрополит Павло вийшов з-під варти, жодним чином не вплине на справедливий розгляд справи в суді. "Звільнення з-під варти колишнього намісника Києво-Печерської лаври через внесення відповідної застави не означає його звільнення від кримінальної відповідальності. Мова йде винятково про вид запобіжного заходу, оскільки інкриміновані митрополиту Павлу статті ККУ не передбачають безальтернативного тримання під вартою", - йдеться у заяві.
При цьому суд зобов'язав митрополита Павла носити електронний браслет, не залишати село Вороньків у Київській області без повідомлення, за першою вимогою прибути до слідчого, прокурора чи в суд, а також не спілкуватися з потерпілими чи свідками. СБУ наголосила, що розслідування справи щодо митрополита Павла завершено, його адвокати ознайомлюються з матеріалами. Згодом справу передадуть до суду.
Міністр закордонних справ Росії заявив, що Вашингтон відкрито демонструє небажання вести діалог, перекладаючи відповідальність на Київ і союзників, тоді як Москва намагається показати готовність до контактів.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив на засіданні Радбезу, де назвав Малy Токмачку «не просто глухим кутом для Росії».
Бізнесмен Тимур Міндіч кинув виклик президенту: у Верховному Суді України стартує справа проти Володимира Зеленського, де позивач вимагає скасувати президентський указ про санкції. Це перший випадок, коли відомий підсанкційний підприємець напряму атакує рішення глави держави.
Глава держави наголосив на необхідності єдності парламенту й уряду в умовах війни, а також окреслив пріоритети для найближчих місяців.
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Міністр закордонних справ Росії заявив, що Вашингтон відкрито демонструє небажання вести діалог, перекладаючи відповідальність на Київ і союзників, тоді як Москва намагається показати готовність до контактів.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив на засіданні Радбезу, де назвав Малy Токмачку «не просто глухим кутом для Росії».
Бізнесмен Тимур Міндіч кинув виклик президенту: у Верховному Суді України стартує справа проти Володимира Зеленського, де позивач вимагає скасувати президентський указ про санкції. Це перший випадок, коли відомий підсанкційний підприємець напряму атакує рішення глави держави.
Глава держави наголосив на необхідності єдності парламенту й уряду в умовах війни, а також окреслив пріоритети для найближчих місяців.