Що чекає "Слуг народу", які вдягнули військову форму на Донбасі, – пояснення адвоката
Вже кілька днів темою для обговорення в соціальних мережах та ЗМІ є поїздка "Слуги народу" на Донбас. 22 жовтня у суспільства виникли запитання щодо військової форми депутатів. Адвокат розповів журналістам ASPI news, чи мали право "слуги народу" одягати іменну військову форму.
Нагадаємо, що частина фракції "Слуга народу" 21 жовтня на дві доби поїхала на Схід України із робочою поїздкою. За словами голови фракції "Слуга народу" Арахамії, основною метою поїздки є вивчення поточної ситуації та визначення законодавчих пріоритетів на наступну сесію Верховної Ради.
Після численних фото "слуг" у військовій формі, їх політичні опоненти звинуватили народних депутатів у тому, що останні не мають права носити одяг військових. Чи дійсно це так, ASPI news розповів адвокат Олег Веремієнко.
"У військових це називається туризм. Це коли приїхали і поїхали. Я вважаю, що тут є плюси та мінуси. З позитивного – це те, що деякі депутати хоч раз в житті подивляться, що відбувається на Сході країни, та як живуть бійці на передовій. Те, що якась мадам надрукувала собі нашивку на форму, що вона народний депутат – це її особиста справа. Складу злочину я не бачу в цьому. Це більш етична проблема, ніж юридична", – прокоментував Олег Веремієнко.

Кодекс про адміністративні правопорушення, а саме, стаття №186-8 говорить наступне: "Носіння військової форми одягу із знаками розрізнення військовослужбовців Збройних Сил України або інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, особами, які не мають на це права, – тягне за собою попередження або накладення штрафу від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". Саме тому, якщо в правовому полі буде доведено, що на фото справжня військова форма, а депутати не мали підстав на її використання, то вони повинні будуть понести адміністративне покарання відповідно до закону.
Нагадаємо, ASPI news писало про реакцію соціальних мереж та політичних експертів щодо нового скандалу "Слуги народу" з військовою формою на Донбасі. Також повідомлялось, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія 20 жовтня перед засіданням парламенту прокоментував майбутню подорож на Схід України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.