Паліса розкрив нові плани Росії щодо Донбасу та "буферної зони" на Півночі Україн0и
Російське керівництво поставило перед окупаційними військами нове завдання щодо Донбасу, однак навіть у військовому керівництві РФ визнають, що встановлені строки є нереалістичними.
Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса повідомив, що Москва хоче вийти на адміністративні межі Донецької та Луганської областей до кінця року, а паралельно знову обговорює розширення так званої «буферної зони» на півночі України.
Росія продовжує ставити перед своїми військами масштабні завдання, попри проблеми з темпами наступу та значні складнощі на фронті. Одним із головних завдань для окупаційної армії залишається спроба встановити контроль над усією територією Донецької та Луганської областей.
Про це заявив бригадний генерал, заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса під час зустрічі з журналістами. За його словами, політичне керівництво Росії вимагає від військових «вирішити питання» Донбасу та вийти на його адміністративні межі до 31 грудня 2026 року.
Водночас російські військові, за інформацією Паліси, розуміють складність поставленого завдання. Вони вважають встановлений Кремлем дедлайн нереалістичним і намагаються отримати більше часу для його виконання. Йдеться про перенесення крайнього терміну до 31 березня.
Втім, Паліса оцінює навіть цей варіант як малореалістичний. За його словами, російські війська не мають необхідних темпів просування, щоб гарантовано реалізувати такий масштабний план у запропоновані строки.
Ситуація на фронті, за оцінкою заступника керівника ОП, демонструє тенденцію до зниження швидкості просування російської армії. Активна лінія зіткнення при цьому залишається протяжністю приблизно 1200 кілометрів.
Паліса зазначив, що динаміка бойових дій на окремих ділянках дає підстави для обмеженого оптимізму. Українські сили продовжують проводити активні дії там, де це дозволяє оперативна ситуація, а концепція активної оборони залишається чинною.
Заступник керівника ОП також розповів про ситуацію на Олександрівському напрямку. Напередодні президент Володимир Зеленський відвідав підрозділи Десантно-штурмових військ, які тривалий час проводять там активні дії.
За словами Паліси, військові разом із командувачем доповіли главі держави про подальші плани. Ці плани президент затвердив. Активні дії на окремих ділянках фронту, як зазначив представник Офісу президента, продовжаться.
Окремою частиною оцінки Паліси стали плани Росії щодо північних областей України. У РФ знову почали говорити про створення так званої «буферної зони» на території України.
Йдеться про Харківську та Сумську області, а також частину Чернігівської області. За інформацією Паліси, російські плани передбачають створення зони завглибшки до 20 кілометрів із можливістю її подальшого розширення.
Заступник керівника ОП пов'язує прагнення Росії збільшити таку зону насамперед із розвитком безпілотних систем. Зміни технічних і тактико-технічних характеристик дронів впливають на дальність їхнього застосування та, відповідно, на територію, яку російські військові намагаються віднести до потенційної «кільзони».
Фактично Москва прагне відсунути українські сили подалі від російської території, використовуючи аргумент про необхідність захисту своїх прикордонних районів. Водночас Паліса наголосив, що можливості безпілотників зростають, а разом із ними російська сторона намагається збільшувати й глибину заявленої «буферної зони».
Таким чином, російські плани охоплюють одразу кілька напрямків. На сході Москва продовжує вимагати від своєї армії повного захоплення Донецької та Луганської областей, а на півночі знову просуває ідею створення зони, яка частково охоплювала б території Харківщини, Сумщини та Чернігівщини.
При цьому встановлені Росією строки для захоплення Донбасу залишаються предметом окремих дискусій навіть усередині її військового керівництва. Політичне керівництво РФ хоче отримати результат до кінця 2026 року, тоді як військові, за словами Паліси, просять додатковий час.
Українська сторона вважає, що навіть запропонований російськими військовими додатковий термін не відповідає реальним можливостям окупаційної армії. Однією з причин цього є зниження темпів просування російських сил.
Водночас Україна продовжує дотримуватися стратегії активної оборони. За словами Паліси, на окремих напрямках українські військові планують і надалі проводити активні операції, не обмежуючись виключно утриманням оборонних позицій.
Оцінка Паліси свідчить, що Росія не відмовляється від масштабних територіальних цілей. Попри складність їх реалізації, Кремль продовжує вимагати від армії конкретних результатів, паралельно розглядаючи нові сценарії тиску на північні області України.
Водночас українське військове керівництво виходить із того, що темпи російського наступу поступово знижуються. Саме ця тенденція, за словами Паліси, дає підстави для обережного оптимізму на окремих ділянках фронту.
Отже, Росія продовжує планувати захоплення всієї території Донецької та Луганської областей, встановивши для цього дедлайн до 31 грудня. Її військове керівництво, за даними Павла Паліси, вже визнає складність такого завдання та просить перенести термін до 31 березня. Українська сторона вважає і цей строк нереалістичним.
Паралельно Москва знову повернулася до планів створення «буферної зони» на півночі України. За словами Паліси, вона може охопити частини Харківської, Сумської та Чернігівської областей і сягати 20 кілометрів у глибину з можливістю подальшого розширення.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що найближчі сім-вісім місяців можуть стати критичними на тлі підготовки Росії до продовження війни проти України та можливого загострення ситуації в усьому регіоні.
Російський правитель Володимир Путін під час зустрічі зі студентами та викладачами спробував пояснити необхідність війни проти України через приклад із тваринного світу.
Україна поступово переходить до нової моделі далекобійного протистояння з Росією, за якої удари мають завдавати не лише миттєвих втрат, а й накопичувати стратегічний ефект.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що майбутнє України залежатиме передусім від людей, які готові брати на себе відповідальність і діяти більше, ніж від них вимагають.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що проведення виборів під час повномасштабної війни може створити серйозні ризики для України.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов пояснив рішення не звільняти заступників свого попередника Андрія Єрмака. За його словами, після приходу на посаду він свідомо обрав шлях інституційної сталості, оскільки масштабна заміна людей могла б зупинити робочі процеси щонайменше на кілька місяців.
Україні необхідно щомісяця мобілізувати щонайменше 30 тисяч людей, щоб утримувати нинішню ситуацію на фронті. Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов, водночас наголосивши на необхідності боротися з випадками незаконних дій ТЦК та насильницькою мобілізацією.
Президент Володимир Зеленський заявив, що відповідальні за розміщення боєприпасів поблизу житлової забудови мають понести покарання.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров стверджує, що Володимир Путін нібито погодився з американськими пропозиціями щодо завершення війни проти України під час переговорів із Дональдом Трампом в Анкориджі.
Україна та Росія продовжують підтримувати контакти, однак нині вони переважно стосуються практичних питань, зокрема обміну військовополоненими. Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що після нещодавніх повернень українців сторони готують ще один великий обмін, який може відбутися найближчим часом.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що найближчі сім-вісім місяців можуть стати критичними на тлі підготовки Росії до продовження війни проти України та можливого загострення ситуації в усьому регіоні.
Російський правитель Володимир Путін під час зустрічі зі студентами та викладачами спробував пояснити необхідність війни проти України через приклад із тваринного світу.
Україна поступово переходить до нової моделі далекобійного протистояння з Росією, за якої удари мають завдавати не лише миттєвих втрат, а й накопичувати стратегічний ефект.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що майбутнє України залежатиме передусім від людей, які готові брати на себе відповідальність і діяти більше, ніж від них вимагають.