Що означає новий президент Молдови для України: як Мая Санду змінить баланс між Європою та Москвою, – політолог Бондаренко

Після терміну проросійського  Ігоря Додона у Молдові обрали проєвропейського президента. ASPI news з'ясувало, яку політику буде просувати Санду, та як вона може вплинути на Україну.

Перша жінка на посаді президента Молдови 48-річна Мая Санду – вже досвідчена політикиня. Випускниця Гарварду та міністр освіти з 2012 до 2015 року працювала також в парламенті країни з 2014 до 2015 і в 2019 році. Її було обрано спільним кандидатом проєвропейських партій PPDA та ПАС на посаду президента Молдови ще на виборах 2016 року, проте вона зазнала поразки у другому турі голосування. Тоді переміг її нинішній конкурент – проросійський кандидат від партії соціалістів Молдови Ігор Додон з результатом 52% проти 48%. На чинних президентських виборах 2020 року у другому турі 15 листопада Санду набрала 57,63 % (її підтримали 938 тис. виборців) і була обрана президенткою Молдови.

Чи слід очікувати від підкреслено проєвропейської політикині рішучих кроків на зближення Молдови з ЄС, розв’язання проблеми Придністров'я та якихось антиросійських кроків? "Не слід забувати, що Молдова є парламентсько-президентською республікою, й глава держави не відіграє вирішальної ролі у політиці сусідньої держави, як це відбувається, наприклад, в Україні. Тому Санду доведеться наразі мати справу з фактично соціалістичним парламентом. Свого часу проросійський президент Ігор Додон так і не зміг виконати низку дій саме через спротив депутатів, котрі декілька разів відправляли його у тимчасову відставку. У Молдові існує процедура відсторонення президента від виконання своїх обов'язків на добу для того, щоб депутати могли ухвалити те чи інше рішення", – розповів очільник  фонду "Українська політика" Кость Бондаренко.

Втім, відомо, що Санду має намір ініціювати дострокові парламентські вибори, щоб на хвилі успіху отримати більш лояльних до себе депутатів. "Перемога на виборах не є аж занадто переконливою – 57% виборців проти 42% голосів у підтримку Додона. Цей результат на настільки розгромний, як, зокрема, підсумки виборів президента України у 2019 році, коли Володимир Зеленський отримав 73% електоральних вподобань. І вже з таким кредитом довіри міг собі дозволити розпустити Верховну Раду. Тобто Санду доведеться шукати компроміси з іншими політиками. Санду хоч і орієнтована на Європу, є великим другом Румунії, проте вона має в пасиві скандал про фінансування з фонду "Відкритий діалог", котрий пов'язаний з Росією", – зазначив політолог.

Так, у 2018 році молдавські ЗМІ поширили інформацію про те, що фонд "Відкритий діалог" сплатив дорожні витрати Санду і лідера проєвропейської партії PPDA Андрея Нестасе, коли вони відвідали конференцію з прав людини в Брюсселі. Парламентський комітет Молдови тоді зазначив, що, зокрема, Санду "отримала незаконні засоби від фонду та не повідомила про це фінансування".

"Вона чудово розуміє, що велика частина молдавського суспільства налаштована проросійськи. Також їй доведеться зважати на залежність економіки її країни від РФ. Тому скоріш за все вона буде здійснювати політику балансів між Європою та Москвою. Вона буде більш проєвропейською, втім, не категорично антиросійською", – прогнозує Бондаренко.

Санду в інтерв'ю Гордону 12 листопада розповіла, що проблему Придністров'я неможливо розв’язати без допомоги України. "Ми дуже сподіваємося на підтримку офіційного Києва, тому що по-іншому вирішити ситуацію в Придністров'ї ми не зможемо", – сказала вона.

"Україна вже давно є статистом у молдавському питанні. Навіть зважаючи на те, що українська громада – друга за кількістю етнічна меншість у Молдові, офіційний Київ робив усе, щоб максимально дистанціюватися від цієї держави. Санду та її команда є прихильниками об'єднання Молдови з Румунією. У випадку руху нової президентки до цієї мети можуть виникнути проблеми з Придністров'ям, населення якого не в захваті "від подібних перспектив", – підсумував Бондаренко.