Секретар РНБО Данілов прокоментував мобілізацію ще 500 тисяч українців
Україні необхідно більше людей на полі бою, проте насамперед президент Володимир Зеленський наполягає на справедливості в цьому питанні. Про це заявив секретар Ради національної безпеки Олексій Данілов в етері телемарафону.
За його словами, на останніх Ставках верховного головнокомандувача регулярно порушувалося питання того, що потрібно мобілізувати певну кількість громадян, які захищатимуть країну. Цифра в 500 тисяч, яку назвав глава держави, має бути реалізована не в короткостроковій перспективі, а головне — враховувати моменти справедливості. "Президент нашої країни говорить про справедливість для того, щоб у нас не було явищ, коли одні захищають країну, а інші перебувають в інших точках планети, відпочивають на курортах. Включаючи представників влади. У цьому випадку 100% на тому, на чому наполягає президент — це справедливість", — заявив Олексій Данілов.
Окремо секретар РНБО заявив, що в Міністерстві оборони та в Генеральному штабі ЗСУ пропонують своє бачення того, як планують проводити мобілізаційні процеси, однак у будь-якому разі, остаточне рішення буде за народними депутатами Верховної Ради. "Непроста дискусія. Цифри, які називають сьогодні, дійсно потрібні, на думку наших військових. Проте йдеться не про ситуацію "сьогодні — не сьогодні", а про те, що за певний період часу, скоріш за все, можемо очікувати, що нам потрібно буде залучати певну кількість громадян для захисту нашої країни", — підсумував Олексій Данілов.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Президент України Володимир Зеленський досяг важливого дипломатичного результату в Парижі, де Україна разом із дев’ятьма європейськими державами офіційно започаткувала Антибалістичну коаліцію.
Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Парижа провів переговори з президентом Франції Емманюелем Макроном, у ході яких відзначив французького лідера орденом Свободи — однією з найвищих державних нагород України.
Російський правитель Володимир Путін заявив про намір продовжити інтенсивні удари по території України, давши зрозуміти, що Кремль не збирається згортати військову кампанію попри зростаючий міжнародний тиск і нові пакети підтримки Києва.
Начальник Офісу президента України Кирило Буданов став однією з ключових фігур у формуванні сучасної української стратегії виснаження Росії, яка дедалі сильніше впливає на військовий і економічний потенціал країни-агресора.
Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас прокоментувала оновлення українського уряду, наголосивши, що Брюссель очікує від нового складу Кабінету міністрів безперервного виконання реформ, необхідних для вступу України до ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав країни Європейського Союзу підтримати створення спільної антибалістичної системи під українським лідерством, наголосивши, що саме ліквідація російської переваги у балістичних озброєннях стане одним із ключових факторів безпеки всього європейського континенту.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.