Шольц ltкілька місяців тому радився з Зеленським щодо дзвінка Путіну – Кулеба
Колишній глава МЗС України Дмитро Кулеба розповів, що канцлер Німеччини Олаф Шольц кілька місяців тому радився із президентом Володимиром Зеленським щодо можливого дзвінка російському правителю Володимиру Путіну.
Таке Кулеба написав у соцмережі Х. За словами екскочільника МЗС, кілька місяців тому Шольц запитав у Зеленського, чи буде доречним дзвінок Путіну. "Зеленський виступив проти цієї ідеї, і Шольц утримався", – розповів він.
Однак, як зазначив Кулеба, після виборів у США Шольц, попри попередні заперечення Зеленського щодо доцільності переговорів з Путіним, вирішив зателефонувати очільнику Кремля. "Зеленський публічно, але м'яко розкритикував його за це", – зауважив він.
На думку Кулеби, таке рішення німецького канцлера має кілька наслідків, серед яких, зокрема те, що Путін "вирвався з європейської ізоляції, і Німеччина проклала йому шлях, відразу після Угорщини". "Путін продемонстрував світові, що його стратегія працює – Захід врешті-решт схилить голову під прикриттям закликів до нього припинити війну, чого він не збирається робити", – вважає він.
Кулеба звернув увагу й на те, що таким кроком Шольц вдарив по репутації Німеччини серед українців. Також ексміністр впевнений, що таке рішення німецького канцлера не зміцнить його імідж серед німецьких виборців. Водночас колишній глава МЗС визнав, що може не знати "всіх аргументів на користь цього дзвінка", проте він "намагається зрозуміти, наскільки він був виправданий".
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.