Шольц перед виборами в Євросоюзі заявив про підтримку України
За день до того, як німці підуть на виборчі дільниці на виборах до Європейського парламенту, канцлер Олаф Шольц підтвердив свою підтримку України.
Про це повідомило DPA. "Росії не зійдуть з рук її імперіалістичні плани", – заявив канцлер Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) у своєму щотижневому відеозверненні. "Путін повинен усвідомити, що він не може перемогти у своїй жорстокій кампанії. Що для України може бути лише справедливий мир", – наголосив Шольц.
Опитування напередодні недільного голосування показують, що СДПН набирає близько 15% голосів – приблизно стільки ж, скільки й ультраправа "Альтернатива для Німеччини" ("АдН"). Перемога над СДПН закріпить за "АдН" статус другої за популярністю партії в Німеччині після консервативної опозиції ХДС/ХСС.
Напередодні саміту "Групи семи" (G7) в Італії, який відкривається цього четверга, та швейцарської мирної конференції щодо України, яка розпочнеться 15 червня, Шольц наголосив на постійній координації дій з партнерами та союзниками. Він сказав, що буде просувати спільну позицію щодо Росії з представниками Азії, Африки та Південної Америки на Саміті миру у Швейцарії. За його словами, важливо, щоб країни дотримувалися міжнародного права і Статуту Організації Об'єднаних Націй. "І саме тому Росія повинна припинити свою загарбницьку війну", – заявив Шольц.
Шольц повторив свою позицію, що, підтримуючи Україну, "ми не ставимо під загрозу мир тут, у Німеччині".
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.