Швеція офіційно стала членом НАТО
Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон передав документи про вступ країни до НАТО держсекретареві США Ентоні Блінкену, тим самим завершивши процедуру вступу країни до альянсу.
"Дозвольте мені бути першим, хто привітає Швецію як 32-го члена Організації Північноатлантичного договору", - заявив Блінкен під час церемонії, приймаючи документ.
Отже, процес вступу Швеції до НАТО завершився. "Офіційно: Швеція тепер є 32-м членом НАТО і займає гідне місце за нашим столом. Вступ Швеції робить НАТО сильнішим, Швецію - безпечнішою, а весь Альянс - більш захищеним. Я з нетерпінням чекаю можливості підняти їхній прапор у штаб-квартирі НАТО в понеділок", - написав генсек НАТО Єнс Столтенберг у Х.
Процес приєднання Швеції до НАТО розпочався 2022 року. Майже всі країни НАТО швидко ратифікували приєднання Швеції до альянсу. Проблеми виникли тільки в Туреччині та Угорщині. Однак після серії переговорів Стамбул і Будапешт зняли заперечення і затвердили вступ Стокгольма до НАТО.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що війна проти України «наближається до завершення», намагаючись створити ілюзію контролю та неминучої перемоги. Його слова прозвучали на тлі дедалі більших втрат російської армії та зростаючого міжнародного тиску, що робить заяву більше політичним маневром, ніж реальним прогнозом.
Президент України Володимир Зеленський попередив про нові масовані обстріли з боку Росії, закликавши громадян бути максимально уважними та дотримуватися правил безпеки. Він наголосив, що Кремль не відмовляється від тактики терору проти мирного населення, а Україна готується до рішучої відповіді.
Росія вкотре намагалася показати світові свою «балістичну перевагу», але нова ракета «Орєшнік» закінчилася гучним фіаско. Уламки боєголовки впали у гаражному кооперативі під Києвом, не завдавши очікуваних руйнувань.
Російський міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що Москва готова завдати масованого удару по Києву у будь-який момент, і попередження дипломатам залишити столицю було не формальністю, а реальним сигналом.
Європейський Союз не може виступати нейтральним посередником у можливих переговорах між Україною та Росією, адже він перебуває на боці Києва.
Україна стоїть на порозі нового етапу євроінтеграції — Володимир Зеленський оголосив про готовність відкрити перший кластер переговорів із Європейським Союзом у найближчі тижні.
Верховна Рада ухвалила масштабний пакет фінансування війни та реформ, який має забезпечити стабільність держави в умовах затяжної агресії. Президент Володимир Зеленський назвав рішення парламенту доказом того, що українська політика здатна працювати на оборону й розвиток одночасно, навіть у найскладніші часи.
Україна офіційно розпочала навчання своїх пілотів та технічного персоналу на сучасних шведських винищувачах Gripen. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що програма вже діє і буде розширена восени, а поставки літаків можуть стартувати на початку наступного року.
На тлі заяв Москви про можливі удари по столиці України посли країн «Великої сімки» публічно підтвердили, що не залишать Київ і продовжують свою роботу.
Україна офіційно відреагувала на падіння російського дрона в румунському Галаці, назвавши інцидент «реальною загрозою для всієї Європи». Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Київ готовий тісно співпрацювати з союзниками для посилення протиповітряної оборони та захисту сусідніх держав.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що війна проти України «наближається до завершення», намагаючись створити ілюзію контролю та неминучої перемоги. Його слова прозвучали на тлі дедалі більших втрат російської армії та зростаючого міжнародного тиску, що робить заяву більше політичним маневром, ніж реальним прогнозом.
Президент України Володимир Зеленський попередив про нові масовані обстріли з боку Росії, закликавши громадян бути максимально уважними та дотримуватися правил безпеки. Він наголосив, що Кремль не відмовляється від тактики терору проти мирного населення, а Україна готується до рішучої відповіді.
Росія вкотре намагалася показати світові свою «балістичну перевагу», але нова ракета «Орєшнік» закінчилася гучним фіаско. Уламки боєголовки впали у гаражному кооперативі під Києвом, не завдавши очікуваних руйнувань.
Російський міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що Москва готова завдати масованого удару по Києву у будь-який момент, і попередження дипломатам залишити столицю було не формальністю, а реальним сигналом.