Сибіга розповів, чому Заходу не варто боятись погроз Путіна
Глава МЗС України Андрій Сибіга переконаний, що союзники повинні посилити підтримку Києва попри погрози російського лідера Владіміра Путіна, оскільки попри слова він нічого не робить.
Таке Сибіга написав у соцмережі Х (Twitter): "Погрози Путіна, за словами міністра, не діють, тому союзники України не повинні піддаватися на них. Навесні 2022 року Путін попереджав про нечувані наслідки, якщо Захід надасть Україні зброю для оборони. Але, як відзначив Сибіга, зброю надали і Путін нічого не зробив. Подібна риторика повторювалася багато разів протягом останніх років”.
Міністр зауважив, що Путін погрожував наслідками розширення НАТО, але нічого не зробив, коли Фінляндія та Швеція приєдналися до НАТО. Попри всі погрози, додав Сибіга, Путін нічого не зробив, коли Україна отримала F-16. "Щоразу, коли Путін стикається із силою, він відступає і знаходить способи пояснити це своїм людям. Путін погрожує, щоб послабити підтримку України. Натомість союзники мають її посилити. Зняти обмеження. Зміцнити далекобійність, повітряний щит, економічну, енергетичну стійкість України", – переконаний глава МЗС.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.