Сибіга закликав ЄС повернутися до заморожених активів РФ: Кремль уже погрожує судами

Європейський Союз знову може взятися за механізм «репараційного кредиту» для України, який передбачає використання заморожених російських резервів. 

Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща закликали Єврокомісію відновити роботу над цим механізмом, тоді як у Кремлі вже пригрозили юридичним переслідуванням тих, хто ухвалюватиме та реалізовуватиме рішення щодо вилучення російських активів.

Питання заморожених російських активів знову опинилося в центрі уваги Європейського Союзу. Країни ЄС пропонують повернутися до плану, який дозволив би спрямувати на підтримку України понад 200 мільярдів євро російських резервів, заблокованих після початку повномасштабного вторгнення РФ.

Як повідомляє Financial Times, із відповідним закликом до Європейської комісії виступили Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща. Вони пропонують відновити роботу над юридичними й технічними рішеннями, які дозволили б використати заморожені активи Центрального банку Росії на користь України.

Йдеться приблизно про 210 мільярдів євро російських резервів, що перебувають у Європі. Значна частина цієї суми зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear, через що саме Бельгія раніше стала одним із ключових учасників дискусії щодо можливого використання коштів.

Попередня спроба реалізувати задум щодо «репараційного кредиту» завершилася без остаточного рішення. У грудні Бельгія виступила проти запропонованої схеми, посилаючись на потенційні юридичні та фінансові ризики. Після цього Євросоюз погодив інший механізм фінансування України, однак сама ідея використання заморожених російських резервів остаточно не зникла.

Тепер європейські країни хочуть знову активізувати роботу над цим питанням. Ідеться не лише про повернення до попереднього варіанта, а й про пошук альтернативних юридичних та технічних механізмів, які дозволили б використати російські кошти для підтримки України.

Фактично ЄС намагається знайти спосіб перетворити заморожені російські резерви на джерело фінансування української держави, не створивши при цьому юридичного прецеденту, який міг би поставити під загрозу європейську фінансову систему.

Особливу увагу привертає реакція Москви. У Кремлі вже заявили, що не збираються залишати можливе вилучення російських активів без відповіді.

Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія використовуватиме всі доступні правові інструменти для захисту своїх інтересів. За його словами, Москва має намір переслідувати в юридичному порядку тих, хто ухвалюватиме та реалізовуватиме рішення щодо вилучення російських активів.

У Кремлі також назвали можливу конфіскацію російських резервів незаконною та попередили про «юридичні наслідки». Таким чином, Москва фактично намагається створити додатковий правовий тиск на європейські держави ще до того, як ЄС ухвалить остаточне рішення.

Російська погроза особливо важлива з огляду на те, що основний обсяг активів зберігається саме в Європі. Потенційне рішення щодо їх використання може спричинити тривалі судові спори між російською стороною, європейськими державами та фінансовими установами, залученими до зберігання активів.

Водночас європейська дискусія поступово зміщується від питання про те, чи можна використовувати російські кошти, до пошуку конкретного механізму, який дозволив би зробити це на юридично стійкій основі.

Україна послідовно виступає за використання заморожених російських активів для підтримки держави та компенсації збитків, завданих російською агресією. Київ наполягає, що кошти країни-агресора мають працювати на відновлення України, а не залишатися недоторканними.

До цієї дискусії долучився і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Під час пресконференції з бельгійським колегою Максимом Прево в Києві він заявив про необхідність повернутися до обговорення заморожених російських активів та можливостей їх використання на користь України.

Для Києва це питання має не лише фінансове, а й принципове значення. Йдеться про можливість залучити значний ресурс без прямого збільшення боргового навантаження на Україну та водночас покласти частину фінансових наслідків війни на Росію.

При цьому остаточного рішення про запуск нового механізму наразі немає. Європейські держави лише закликають Єврокомісію відновити роботу над відповідними юридичними та технічними варіантами.

Ситуація також показує, що попередні заперечення Бельгії не поставили остаточну крапку в дискусії. Навпаки, після паузи кілька держав ЄС знову намагаються повернути питання російських резервів до порядку денного.

Якщо Єврокомісія погодиться продовжити роботу над механізмом, наступним етапом стане пошук конструкції, яка дозволить використати активи РФ для фінансування України та водночас мінімізувати ризики для країн ЄС і фінансових установ.

Росія, зі свого боку, вже продемонструвала готовність протидіяти такому рішенню не лише політичними заявами. Кремль прямо попередив про юридичне переслідування учасників процесу та можливі правові наслідки.

Таким чином, боротьба за заморожені російські резерви переходить у нову фазу. Чотири країни ЄС — Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща — закликають Єврокомісію повернутися до ідеї «репараційного кредиту», який може бути пов'язаний із приблизно 210 мільярдами євро заморожених резервів РФ. Україна підтримує таку ініціативу, а Андрій Сибіга закликає європейських партнерів знову обговорити можливості використання російських активів. У Кремлі вже відповіли погрозами судових переслідувань.