Сирський пояснив, чому контрнаступ ЗСУ під Бахмутом у 2023 році був невдалим
Контрнаступ Збройних сил України під Бахмутом у 2023 році зазнав невдачі через недостатню кількість українських військовослужбовців та озброєння. Військове керівництво планувало перерізати три ключові логістичні шляхи у цьому районі, щоб змусити росіян відійти.
Про це в інтерв’ю LB.ua розповів головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Він додав, що оборона окупантів поблизу Бахмута була досить слабкою на той час. "Ми провели наступ південніше Бахмута. Але ми проводили наступальні дії двома бригадами зі складу угруповання. Якби ми мали п’ять бригад, думаю, що і Бахмут, і Соледар були б звільнені. Причому противник сам пішов би з них. Тому що задум цієї операції полягав у тому, що три основні дороги, по яких здійснювалося логістичне забезпечення цього угруповання, були б перерізані нами", – наголосив головнокомандувач.
Сирський пояснив, що під час планування операції було зрозуміло, що наявних ресурсів замало. Було лише дві бригади без додаткового забезпечення боєприпасами – лише те, що призначалось для звичайного режиму бойових дій. Тоді військове керівництво України зробило ставку на фактор несподіванки, розраховуючи, що завдяки рішучим діям вийде прорвати оборону армії РФ, яка на цьому напрямку не була достатньо укріпленою, як, наприклад, у Запорізькій області. "І от ми розраховували на те, що зможемо просунутися, перерізати дорогу між Бахмутом та Горлівкою. Раз. Друга дорога, яку ми хотіли перерізати з одного боку, – це дорога між Бахмутом і Дебальцевим. Це основна траса, якою здійснювалося логістичне забезпечення. А від неї відходила дорога на Попасну. Це ще одна дорога, яка виходила на основну магістраль", – розповів Сирський.
Він зауважив, що якби вдалося перерізати ці шляхи, окупанти були б змушені відступати. Інакше потрапили б у пастку. "Але так не сталося. На жаль. У нас просто банально не вистачило сил і засобів", – резюмував головнокомандувач.
Глава держави наголосив на необхідності єдності парламенту й уряду в умовах війни, а також окреслив пріоритети для найближчих місяців.
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Глава держави наголосив на необхідності єдності парламенту й уряду в умовах війни, а також окреслив пріоритети для найближчих місяців.
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.