Сирський пояснив, чому контрнаступ ЗСУ під Бахмутом у 2023 році був невдалим
Контрнаступ Збройних сил України під Бахмутом у 2023 році зазнав невдачі через недостатню кількість українських військовослужбовців та озброєння. Військове керівництво планувало перерізати три ключові логістичні шляхи у цьому районі, щоб змусити росіян відійти.
Про це в інтерв’ю LB.ua розповів головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Він додав, що оборона окупантів поблизу Бахмута була досить слабкою на той час. "Ми провели наступ південніше Бахмута. Але ми проводили наступальні дії двома бригадами зі складу угруповання. Якби ми мали п’ять бригад, думаю, що і Бахмут, і Соледар були б звільнені. Причому противник сам пішов би з них. Тому що задум цієї операції полягав у тому, що три основні дороги, по яких здійснювалося логістичне забезпечення цього угруповання, були б перерізані нами", – наголосив головнокомандувач.
Сирський пояснив, що під час планування операції було зрозуміло, що наявних ресурсів замало. Було лише дві бригади без додаткового забезпечення боєприпасами – лише те, що призначалось для звичайного режиму бойових дій. Тоді військове керівництво України зробило ставку на фактор несподіванки, розраховуючи, що завдяки рішучим діям вийде прорвати оборону армії РФ, яка на цьому напрямку не була достатньо укріпленою, як, наприклад, у Запорізькій області. "І от ми розраховували на те, що зможемо просунутися, перерізати дорогу між Бахмутом та Горлівкою. Раз. Друга дорога, яку ми хотіли перерізати з одного боку, – це дорога між Бахмутом і Дебальцевим. Це основна траса, якою здійснювалося логістичне забезпечення. А від неї відходила дорога на Попасну. Це ще одна дорога, яка виходила на основну магістраль", – розповів Сирський.
Він зауважив, що якби вдалося перерізати ці шляхи, окупанти були б змушені відступати. Інакше потрапили б у пастку. "Але так не сталося. На жаль. У нас просто банально не вистачило сил і засобів", – резюмував головнокомандувач.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.