Сирський пояснив, чому контрнаступ ЗСУ під Бахмутом у 2023 році був невдалим
Контрнаступ Збройних сил України під Бахмутом у 2023 році зазнав невдачі через недостатню кількість українських військовослужбовців та озброєння. Військове керівництво планувало перерізати три ключові логістичні шляхи у цьому районі, щоб змусити росіян відійти.
Про це в інтерв’ю LB.ua розповів головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Він додав, що оборона окупантів поблизу Бахмута була досить слабкою на той час. "Ми провели наступ південніше Бахмута. Але ми проводили наступальні дії двома бригадами зі складу угруповання. Якби ми мали п’ять бригад, думаю, що і Бахмут, і Соледар були б звільнені. Причому противник сам пішов би з них. Тому що задум цієї операції полягав у тому, що три основні дороги, по яких здійснювалося логістичне забезпечення цього угруповання, були б перерізані нами", – наголосив головнокомандувач.
Сирський пояснив, що під час планування операції було зрозуміло, що наявних ресурсів замало. Було лише дві бригади без додаткового забезпечення боєприпасами – лише те, що призначалось для звичайного режиму бойових дій. Тоді військове керівництво України зробило ставку на фактор несподіванки, розраховуючи, що завдяки рішучим діям вийде прорвати оборону армії РФ, яка на цьому напрямку не була достатньо укріпленою, як, наприклад, у Запорізькій області. "І от ми розраховували на те, що зможемо просунутися, перерізати дорогу між Бахмутом та Горлівкою. Раз. Друга дорога, яку ми хотіли перерізати з одного боку, – це дорога між Бахмутом і Дебальцевим. Це основна траса, якою здійснювалося логістичне забезпечення. А від неї відходила дорога на Попасну. Це ще одна дорога, яка виходила на основну магістраль", – розповів Сирський.
Він зауважив, що якби вдалося перерізати ці шляхи, окупанти були б змушені відступати. Інакше потрапили б у пастку. "Але так не сталося. На жаль. У нас просто банально не вистачило сил і засобів", – резюмував головнокомандувач.
Росія вкотре намагалася показати світові свою «балістичну перевагу», але нова ракета «Орєшнік» закінчилася гучним фіаско. Уламки боєголовки впали у гаражному кооперативі під Києвом, не завдавши очікуваних руйнувань.
Російський міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що Москва готова завдати масованого удару по Києву у будь-який момент, і попередження дипломатам залишити столицю було не формальністю, а реальним сигналом.
Європейський Союз не може виступати нейтральним посередником у можливих переговорах між Україною та Росією, адже він перебуває на боці Києва.
Україна стоїть на порозі нового етапу євроінтеграції — Володимир Зеленський оголосив про готовність відкрити перший кластер переговорів із Європейським Союзом у найближчі тижні.
Верховна Рада ухвалила масштабний пакет фінансування війни та реформ, який має забезпечити стабільність держави в умовах затяжної агресії. Президент Володимир Зеленський назвав рішення парламенту доказом того, що українська політика здатна працювати на оборону й розвиток одночасно, навіть у найскладніші часи.
Україна офіційно розпочала навчання своїх пілотів та технічного персоналу на сучасних шведських винищувачах Gripen. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що програма вже діє і буде розширена восени, а поставки літаків можуть стартувати на початку наступного року.
На тлі заяв Москви про можливі удари по столиці України посли країн «Великої сімки» публічно підтвердили, що не залишать Київ і продовжують свою роботу.
Україна офіційно відреагувала на падіння російського дрона в румунському Галаці, назвавши інцидент «реальною загрозою для всієї Європи». Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Київ готовий тісно співпрацювати з союзниками для посилення протиповітряної оборони та захисту сусідніх держав.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив із жорсткою заявою, наголосивши, що будь-яка агресія з території Білорусі буде розцінена як пряма участь Мінська у війні проти України.
Постпред України при ООН Андрій Мельник публічно спростував російську «легенду» про нібито загибель дітей у Старобільську, яку активно просував представник РФ Василь Небензя та особисто Володимир Путін.
Росія вкотре намагалася показати світові свою «балістичну перевагу», але нова ракета «Орєшнік» закінчилася гучним фіаско. Уламки боєголовки впали у гаражному кооперативі під Києвом, не завдавши очікуваних руйнувань.
Російський міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що Москва готова завдати масованого удару по Києву у будь-який момент, і попередження дипломатам залишити столицю було не формальністю, а реальним сигналом.
Європейський Союз не може виступати нейтральним посередником у можливих переговорах між Україною та Росією, адже він перебуває на боці Києва.
Україна стоїть на порозі нового етапу євроінтеграції — Володимир Зеленський оголосив про готовність відкрити перший кластер переговорів із Європейським Союзом у найближчі тижні.