"Спецоперація зі спасіння Коломойського", – експерти пояснили, чому у справі Конституційного Суду немає гарних рішень

Володимир Зеленський після розпуску Верховної Ради у 2019-му вирішив розігнати ще й Конституційний Суд у 2020-му. Чим відгукнеться практика політичної доцільності для президента, особливо на тлі провальних місцевих виборів 25 жовтня, з'ясовувало ASPI news.

Початок чинного конституційної кризи був покладений на цьому тижні. Ще у серпні КСУ визнав неконституційним указ п’ятого президента Петра Порошенка про призначення директором НАБУ Артема Ситника. А 27 жовтня знаменитий Окружний адмінсуд Києва ухвалив рішення, згідно з яким Ситник має передати свої повноваження одному зі своїх заступників протягом місяця. "Після прийняття рішення КСУ Ситник Артем з 28.08.2020 р. достроково втратив повноваження директора НАБУ", – йдеться у повідомленні суду.

Тоді ж, 27 жовтня, КСУ розглянув справу за поданням 47 нардепів, переважно від ОПЗЖ та "За майбутнє" (фракцію пов'язують з Ігорем Коломойським), та визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання чиновників за недостовірне декларування. Ця стаття КК передбачала відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі до двох років за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Помилування корупціонерів

Оскільки рішення суду майже ніхто не читав, бо повний текст документу було офіційно опубліковано лише наступного дня, 28 жовтня, то низка активістів та політиків звинуватили саме КСУ у руйнуванні антикорупційної вертикалі в Україні.

Хоча спірні рішення щодо Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ухвалював не лише КСУ, але й, наприклад, Окружний адмінсуд Києва. А парламент ще 17 вересня ухвалив постанову №4104 про визначення представників до складу комісії, яка обиратиме голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на заміну Холодницькому. Зазначимо, що постанову не підтримали нардепи з фракцій "Голос", "Європейська солідарність" та "Батьківщина". Спікер парламенту Дмитро Розумков взагалі не брав участь у голосуванні. А нардеп від "Голосу" Олександра Устінова повідомила, що новообрані члени комісії самі не можуть пояснити походження свого майна, тому вони будуть захищати корупціонерів.

Хоч би там як, проте 28 жовтня Нацагентство із запобігання корупції (НАЗК) заявило про закриття доступу до Єдиного державного реєстру декларацій через рішення КСУ. Крім того, НАЗК повідомило, що воно припиняє проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади в органи влади. Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений на посаду. Тобто суд фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів.

Втім, 29 жовтня Володимир Зеленський провів екстрену закриту нараду з Радою національної безпеки та оборони. Зеленський дав доручення правоохоронцям вивчити ситуацію, що створилася, а також запевнив, що система електронного декларування працюватиме. Цікаво, що у рішенні КСУ про закриття вільного доступу до реєстру декларацій зовсім не йдеться. Про що, наприклад, прямо заявив міністр юстиції Денис Малюська. Тому вже в ніч на 30 жовтня доступ до реєстру було відновлено.

29 жовтня президент вніс до парламенту законопроєкт № 4288 "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства". Документом пропонується рішення КСУ про неконституційність статті 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання чиновників за недостовірне декларування, вважати таким, що не створює правових наслідків, бо було ухвалено суддями в умовах реального конфлікту інтересів. Також, згідно з законопроєктом, суб'єктам призначення суддів КСУ (президент, парламент, з’їзд суддів) слід невідкладно розпочати процедуру відбору на конкурсній основі нового складу Конституційного Суду України.

Революційна ситуація

30 жовтня під будівлею Конституційного Суду в Києві почалася масова акція протесту. Мітингувальники вимагали відправити суддів КСУ "до Ростову". Паралельно голова КСУ Олександр Тупицький провів брифінг для журналістів, протягом якого розповів про свою земельну ділянку у Криму та про принципи роботи установи, яку він очолює. Головне, він назвав законопроєкт Зеленського щодо розпуску КСУ таким, що має ознаки конституційного перевороту. "Навіщо голосувати це рішення в парламенті? Чому не розпустити суд указом президента? Навіщо перекладати відповідальність на депутатів?", – сказав Тупицький.

Справді, згідно з Основним Законом, лише КСУ вирішує, які норми конституційні, а які – ні. А рішення КСУ оскаржити неможливо. Скасовувати повноваження та звільняти суддів можна лише у разі:

• закінчення строку призначення;
• досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку;
• неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
• порушення суддею вимог щодо несумісності;
• порушення суддею присяги;
• набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
• припинення його громадянства;
• визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
• подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Тиск на суд

"Починаючи з осені 2019 року члени команди Президента в парламенті намагалися обмежити повноваження КСУ, – нагадує шеф-редактор "Судово-юридичної газети" Святослав Пограничний у своєму дописі. –  Це, зокрема, законопроект про позбавлення КСУ права висловлювати застереження до законопроектів Президента про внесення змін до Конституції України, законопроект про перенесення КСУ до Харкова, про позбавлення права юридичних осіб подавати конституційну скаргу і надання парламенту можливості "воскресіння" законів або їх норм вже після визнання їх КСУ неконституційними.

На розгляді КСУ зараз знаходиться подання Галини Третьякової, Руслана Стефанчук та ін. щодо тлумачення поняття "гідні умови життя". Наявність такого тлумачення може спростити законодавцю завдання щодо скасування соціальних пільг, відповідно суди не виноситимуть таку масу рішень на користь громадян, а державі не потрібно буде їх виконувати (і в ЄСПЛ буде надходити менше справ проти України). Власне, про те, що пільги будуть переглянуті з урахуванням фінансових можливостей держави, вже заявив Кабмін. Без КСУ все буде, безумовно, значно простіше. Також варто нагадати, що представник Президента в КСУ не раз критикував суд і висловлював припущення про можливість ліквідації КСУ через закон про всеукраїнський референдум, який розроблений за участю Стефанчука".

Додамо, останнім часом проблемою незалежності антикорупційних органів України Зеленському постійно дорікають міжнародні донори нашої держави. Так, наприкінці вересня до Києва приїздив віцепрезидент Єврокомісії, комісар з іноземних справ Жозеп Боррель. Єврочиновник зустрівся з Володимиром Зеленським, обіцяв сприяти виділенню Україні 1,2 мільярди євро макрофінансової допомоги для виходу з коронакризи, проте лише за умов виконання нашою країною меморандуму про співпрацю з МВФ (було зроблено) та посилення "верховенства права". Про це ж західні партнери нагадали Зеленському й під час саміту Україна-ЄС 6-7 жовтня 2020 року.

Проте сумнівно, що у даному випадку західні партнери підтримали ініціативу президента України щодо перезавантаження КСУ.

Конституційний переворот

Цікаво, що розбіжності між Конституцією та окремими антикорупційними нормативними актами насправді відносно легко виправити шляхом внесення до Верховної Ради юридично грамотних законопроєктів. То навіщо було президенту подавати в парламент скандальний антиконституційний документ та влаштовувати безлад під будівлею Конституційного Суду?

"Спецоперація зі спасіння Коломойського почалася, – прокоментував заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. – Влада розвалює систему остаточно та намагається призначити ручних суддів під аплодисменти вдячної громадськості. Підозрюю, що західні партнери України зараз у повному розпачі. Хоча їм наразі не до нас – всі чекають на результати виборів президента США 3 листопада. Ігорю Валерійовичу потрібно більше хаосу в країні. Тому я не здивуюся, що він також пов'язаний з попереднім скандалом з НАЗК.

Олігарх очікує, що Джо Байден стане американським президентом, і тоді Коломойський отримає від США таке невідворотнє покарання, що мало не стане. І врятуватися олігарх може лише в Україні, бо його вже й Ізраїль не врятує. А те, що президент України своїми рішеннями щодо КСУ може зробити себе ізгоєм у пристойному західному суспільстві… Зеленського вибрав народ на демократичних виборах, тому Коломойський і підштовхнув Зеленського на суверенізацію злочину. Йому потрібно повністю контролювати владу вдома. Єдина надія українського суспільства на те, що чинна влада настільки непрофесійна, що завалить і цю спецоперацію, як вони провалили, наприклад, місцеві вибори".

"Дуже небезпечна підміна понять, результатом якої може стати антиконституційний переворот. Вже очевидно, що у випадку незаконного розпуску КСУ головні бонуси отримає Зеленський та його оточення, котрі здихаються від призначених попередниками суддів. А сам Зеленський спробує обіграти це на свою політичну перемогу, показавши "сильну руку". Історія з перетворенням України на failed state все більше виглядає як продуманий сценарій. При цьому справжні винуватці того, що відбувається – Коломойський та Медведчук – виведені Зеленським з-під удару, а всю увагу перемкнули на суддів КСУ", – написав у Telegram політичний експерт Тарас Березовець.

Зазначимо, що такого тиску на Конституційний Суд не дозволяв свого часу навіть Віктор Янукович, хоча йому дуже кортіло повністю контролювати цей орган. Тому, якщо сьогодні монобільшість пристане на ініціативу президента, то таке грубе порушення Основного закону призведе до державної (навіть не політичної) кризи. Бо КСУ – орган, хай і не ідеальний, проте він забезпечував баланс влади. Що станеться, коли цей баланс буде втрачено, видно на прикладах сучасних Росії та Білорусі.

Нардеп від "Євросолідарності" Олексій Гончаренко вважає, що своїм законопроектом Зеленський пропонує народним депутатам стати співучасниками конституційного перевороту. І замість того, щоб розв'язати політичну кризу, гарант Конституції лише поглиблює її.

"Зеленському слід чесно визнати, що він не впорався. Криза, в яку зараз входить країна – це наслідок його політики протягом своєї каденції. Починаючи з розпуску Ради, крок за кроком, він знищував законність і інституції держави. Зрештою, це призвело до того, про що ми й попереджали, – до хаосу. І навіть зараз Зеленський продовжує шукати просте рішення для розв'язку комплексної проблеми. Це так не працює. Просте рішення – це завжди погане рішення. Ми не можемо підтримувати незаконне рішення Зеленського в жодному разі. Верховна Рада повинна взяти на себе ініціативу з повернення законності. Наступний крок – повна перезавантаження влади, тобто перевибори", – написав у Telegram Гончаренко.

Сумнівно, щоб президент на тлі провальних місцевих виборів 25 жовтня погодився на дострокові парламентські вибори – монобільшості у парламенті X скликання майже гарантовано не буде. Навряд він зважиться оголосити й нові президентські вибори – рейтинги Зеленського залишилися у 2019 році. Залишається процедура імпічменту, проте зібрати на неї необхідний 331 голос нардепів в цьому парламенті майже неможливо. Тому опозиція буде чекати результатів виборів президента США. А влада намагатиметься укріпити становище, сподіваючись, що вулиця не збере новий Майдан.