"Список Сенцова": в річницю звільнення з полону колишні бранці Кремля розкритикували політику Зеленського

7 вересня виповнився рік з моменту повернення в Україну одинадцятьох політичних бранців Кремля та двадцяти чотирьох військових моряків. В Українському кризовому медіацентрі відбувся пресбрифінг за участі колишніх політв'язнів, які висловили свою позицію щодо того, якими мають бути кроки держави щодо визволення тих патріотів, які досі знаходяться у російських в'язницях.

Олег Сенцов, письменник, режисер і найбільш відомий в Україні бранець Кремля, чиє ім'я очолило список повернених 7 вересня, зробив допис на своїй Facebook-сторінці: "День, задля якого варто було жити […] День, який хочуть пережити ще сотні українців, які досі знаходяться в полоні".

Згадав дату повернення додому і інший полонений – Олександр Кольченко, який розповів, що протягом року на свободі встигнув побувати у кількох країнах, познайомитись із багатьма хорошими людьми, а також – результатами поліцейської реформи. Олександр подякував всім, хто сприяв визволенню бранців, а також тим, хто продовжує докладати зусиль для повернення нинішніх ув'язнених.

"Україна своїх не залишає," – слова з допису президента України Володимира Зеленського, який також згадав день прибуття політв'язнів Кремля на територію України у соцмережах. У публікації президента яскраво змальовані моменти посадки літака та зустрічі колишніх бранців з рідними, втім, немає акценту на прагненні повернути тих затриманих, які і досі знаходяться у російських в'язницях.

Та саме це питання під час пресбрифінгу "Річниця повернення в Україну 11 політбранців Кремля" підняли фахівці і самі визволені політв'язні. Зокрема, директор БФ "Родичі політв'язнів Кремля" та батько одного з колишніх бранців Павла Гриба Ігор Гриб наголосив – кількість українців, які політично переслідуються на території Російської Федерації продовжує зростати і зараз складає близько 130 осіб. 

"На сьомому році війни ми мусимо констатувати, що держава досі не спромоглася законодавчо врегулювати це питання. Законопроєкти, які б регулювали статус політбранців, визначали критерії цієї категорії, ніяк не дійдуть до фінального обговорення у Верховній Раді. Це питання я обговорював і з попереднім президентом України, і з нинішнім, але жодного результату досі немає. Політбранці, які повернулися минулого року, не мають жодної підтримки від держави стосовно соціального, медичного чи психологічного забезпечення," – наголосив він.

Колишній політв'язень Микола Карпюк за своє звільнення з полону висловив, в першу чергу, вдячність українському народу, згодом – українській владі та міжнародній спільноті. Карпюк також наголосив на тому, що важливо визначити статус колишніх полонених та порадив уважніше ставитися до тих, хто потрапляє до списку на обмін.

"На сьогоднішній день в існуючому списку, який був підготовлений в кінці минулого року, є прізвище Олександра Малофєєва. Для мене було дивно, яким чином він може бути визнаний політичним в'язнем. Це людина, яка жила в Керчі довгий час, він мав дві судимості, десь у 2005 році поїхав у Новосибірськ до своєї мами, вчинив там вбивство, за що отримав 20 років ув'язнення, а потім у 2009 році до нього приїхали співробітники ФСБ і розказали, що він насправді є унсовець. Потім він став штатним свідком ФСБ і знаходиться тепер в колонії. Я так думаю, що його будуть використовувати іще в багатьох політичних справах, які будуть вестися проти наших співвітчизників. З великим здивуванням я дізнався місяць тому, що ця людина є у списку на обмін," – зауважив Карпюк. 

Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар різко критично висловився щодо ситуації зі звільненими українцями, зазначивши, що після того, як додому повернулися 11 бранців, російською стороною було ув'язнено 20 нових осіб.

"Кремль виграє. Він відверто насміхається над Україною, розуміє безкарність, розуміє нездатність української влади протидіяти цьому. Багато слів подяки сьогодні звучить на адресу тих, хто їх не заслуговує. У мене враження, що минулого року російська сторона розіграла відповідний сценарій – Кремль позбувся найбільш медійних бранців і просунув агентуру впливу на вищі щаблі державної влади, показавши декого у вигляді ефективних менеджерів". 

Колишній політв'язень Павло Гриб підтримав цю точку зору, зазначивши, що звільнення полонених 7 вересня 2019 року відбулося на умовах, вигідних для російської сторони: "Вони звільнили найбільш медійних осіб, разом з моряками. Ви бачите, що після цього кількість військовополонених продовжує збільшуватись, але ця тема більше не підіймається". 

Громадська активістка і депутатка Верховної Ради VIII скликання Ганна Гопко, підсумовуючи захід, звинуватила існуючу владу у слабкості, бажанні швидкого піару і відсутності розуміння геополітичних процесів.

"Немає у влади стратегії, як звільнити державу від російського агресора і допомогти у звільненні всіх українських громадян. Ми бачимо, наскільки Кремль скористався обмінами для того, щоб вирішити свої питання – чи це питання Цемаха, чи колишніх беркутівців. В тих реаліях, які зараз є, ми не чуємо голосу парламентської дипломатії. Треба використовувати всі можливості для того, щоб в умовах, коли вже сьомий рік триває російська збройна агресія, список існуючих бранців не збільшувався, якщо ми не можемо зараз ефективно допомагати у звільнені громадян, а ще головніше – взагалі звільнити Україну від російського агресора. Але треба набратися терпіння, бо рік діяльності Зеленського свідчить про надзвичайно слабку, а часом капітуляційну політику, яку стримують експерти і суспільство, а також військові," – сказала Гопко.