НАБУ починає фінансове розслідування в операції "Мідас" – Кривонос
Після проведення негласного етапу та обшуків у справі викриття корупції у сфері енергетики "Мідас" Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зараз переходить до етапу фінансового розслідування.
Для нього буде потрібна співпраця з іноземними правоохоронцями та Державною службою фінансового моніторингу. Новий етап передбачатиме відстеження руху коштів. Про це повідомив директор НАБУ Семен Кривонос в "УП. Чат". "Уявіть собі транзакції, які відбувалися в цьому "офісі", і тепер що потрібно зробити? Потрібно відстежити рух коштів через державні чи приватні банки, рух коштів за кордоном", – пояснив він.
За наявною інформацією, фігуранти також часто використовували криптовалюту, а це ускладнює розслідування. "Нам потрібна буде допомога правоохоронців інших країн. Можливо, потрібно буде вирішувати питання щодо створення спільних слідчих груп, що демонстрували в кейсах про корупцію дуже високу свою ефективність", – зазначив директор НАБУ.
Кривонос наголосив на важливості співпраці з Держфінмоніторингом і висловив сподівання, що вона буде конструктивною. Водночас він визнав, що за декількома чутливими провадженнями Бюро очікує відповіді від цього відомства "аномально довгий час".
За словами директора, зараз НАБУ буде надсилати багато відповідних запитів, щоб Держфінмоніторинг встановив транзакції, які відбувалися. "Служба фінансового моніторингу – це фінансова розвідка, яка взаємодіє з фінансовими розвідками інших наших країн-партнерів і може в оперативному плані отримувати рух коштів і підозрілі транзакції, які мають ознаки легалізації відмивання коштів", – пояснив Кривонос.
Він нагадав, що під час документування було встановлено, що через "офіс" пройшло близько 100 млн доларів, кошти виводились у великих об'ємах за кордон. "Це те, що ми встановили оперативним шляхом. Це може бути набагато більше", – зазначив директор НАБУ.
Кривонос додав, що під час обшуків були вилучені цікаві документи, на який можна побачити процесу руху коштів. Проте ще треба точно встановити, куди ці кошти перераховувалися, як вони конвертувалися, можливо, в нерухомість, в інші активи за кордоном.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко повідомив, що в рамках розслідування треба розшифрувати понад 30 кличок, які використовували фігуранти справи. "Це не один, не два і не три десятки… Це можуть бути і посадові особи і просто люди, які користувалися послугами цього "офісу", – сказав він.
Керівники САП та НАБУ також повідомили, що в записах є розмови про причетність до справи інших правоохоронних органів, але наголосили, що серед них нема Служби безпеки України.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.