Справа ПриватБанку: за Яценка внесли багатомільйонну заставу
24 лютого Вищий антикорупційний суд обрав екстоп-посадовцю ПриватБанку Володимиру Яценку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Альтернативою арешту суд визначив заставу у розмірі 52 мільйонів 210 тисяч гривень.
За підозрюваного у привласненні майна в особоливо великих розмірах колишнього першого заступник голови правління ПриватБанку Володимира Яценка внесли заставу. Про це повідомила речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис у коментарі "Українській правді".
"За ексзаступника керівника крупного банку, якому напередодні було обрано запобіжний захід - тримання під вартою з альтернативою внесення застави - внесли кошти. Застава внесена у повному обсязі, як це визначено в ухвалі, тобто 52 млн 210 тис грн", - заявила Чемерис. Вона додала, що заставу внесло товариство, але назву його суд не може оприлюднювати.
ASPI news писало, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишньому першому заступникові голови правління ПриватБанку Володимиру Яценку. ASPI news писало, що ексвисокопосадовців "Приватбанку" підозрюють у розтраті коштів в особо великих розмірах.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Російський лідер Володимир Путін заявив про нібито “безпрецедентний тиск” Заходу та поскаржився на українські удари по військових і стратегічних об’єктах на території РФ.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на чергові заяви представників Кремля про нібито успіхи Росії у війні, назвавши такі твердження спробою видати бажане за дійсне. Українські дипломати підкреслили, що реальність на полі бою та міжнародна підтримка України суперечать російським заявам про “перемогу”.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.