США розпочали процес передачі російських активів Україні
Комітет із закордонних справ палати представників Конгресу США більшістю голосів підтримав двопартійний та двопалатний законопроект про використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Відповідне рішення було ухвалено у вівторок, 8 листопада, під час слухання законопроекту.
"Уповноважити державного секретаря надавати додаткову допомогу Україні, а також для інших цілей, використовуючи активи, конфісковані у Центрального банку Російської Федерації та інші суверенні активи Російської Федерації" - йдеться в документі.
Він передбачає, що держсекретар спільно з Агентством США з міжнародного розвитку протягом 180 днів після набрання чинності законом, якщо його буде ухвалено, має надати відповідним комітетам Конгресу "оцінку найбільш нагальних потреб України у відновленні, допомозі в галузі безпеки та гуманітарної допомоги".
У документі йдеться, що конфісковані кошти акумулюються у спеціальному Фонді підтримки України, а "у разі потреби право власності та дохід від конфіскованих російських суверенних активів переходять до уряду Сполучених Штатів".
За словами конгресмена-республіканця Майкла Маккола, який вніс відповідний документ на розгляд, цей законопроект вимагає від адміністрації Байдена передати Україні заморожені суверенні активи Росії. "Настав час, щоб Росія розплачувалася за війну, яку вона розпочала", - вважає Маккол.
Його законопроект, розповів Маккол під час слухань у Конгресі, також унеможливлює повернення російських активів до РФ, поки вона не виплатить компенсацію Україні.
Конгресмен-демократ Грегорі Мікс, співголова Комітету з міжнародних відносин, у свою чергу, під час слухань додав: “З розвитком війни має розвиватися і наша економічна стратегія. Це включає і підтримку України, яка дозволить їй стати повноцінним економічним гравцем у Європі". Також Мікс підкреслив, що це потрібно робити під час війни, а не тільки після перемоги України.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.