Стали відомі деталі безпекової угоди України з Євросоюзом
Проєкт безпекової угоди між Україною і Європейським Союзом містить зобов’язання щодо оборонної підтримки, а також відбудови України і створення спеціального трибуналу для РФ. Про це повідомило "Радіо Свобода", яке ознайомилося з проєктом угоди.
Видання із посиланням на неназваного європейського дипломата зазначає, що текст угоди має бути затверджено на засіданні Ради Євросоюзу 25 червня у Люксембурзі. Підписати документ можуть 27 червня у Брюсселі під час саміту лідерів ЄС.
За даними видання, проєкт містить згадки про ухвалені раніше програми фінансової і військової підтримки України, зокрема 50 мільярдів євро, закладені у бюджет ЄС на 2024-2027 роки в рамках програми Ukraine Facility; кошти на відшкодування країнам ЄС наданої Україні зброї з Європейського фонду миру; п’ять мільярдів – на зброю з Фонду допомоги Україні і прибутки від заморожених російських активів.
Два основні розділи документа стосуються безпосередньо безпекових гарантій.
У першому йдеться про оборонні питання: стабільне й довгострокове забезпечення військовою технікою, військову підготовку й оборонну реформу, співпрацю у сфері оборонного виробництва, кібербезпеку, обмін розвідданими тощо.
Другий розділ містить ширші питання: щодо "майбутнього України і її громадян у Європейському союзі", розмінування і відбудови України, продовження підтримки українських біженців, збереження і посилення санкцій проти Росії, створення спеціального трибуналу для російської політичної верхівки тощо.
В окремому розділі угоди окреслено план дій на випадок повторення агресії. Зокрема, протягом доби мають бути проведені термінові консультації.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.