Стали відомі деталі безпекової угоди України з Євросоюзом
Проєкт безпекової угоди між Україною і Європейським Союзом містить зобов’язання щодо оборонної підтримки, а також відбудови України і створення спеціального трибуналу для РФ. Про це повідомило "Радіо Свобода", яке ознайомилося з проєктом угоди.
Видання із посиланням на неназваного європейського дипломата зазначає, що текст угоди має бути затверджено на засіданні Ради Євросоюзу 25 червня у Люксембурзі. Підписати документ можуть 27 червня у Брюсселі під час саміту лідерів ЄС.
За даними видання, проєкт містить згадки про ухвалені раніше програми фінансової і військової підтримки України, зокрема 50 мільярдів євро, закладені у бюджет ЄС на 2024-2027 роки в рамках програми Ukraine Facility; кошти на відшкодування країнам ЄС наданої Україні зброї з Європейського фонду миру; п’ять мільярдів – на зброю з Фонду допомоги Україні і прибутки від заморожених російських активів.
Два основні розділи документа стосуються безпосередньо безпекових гарантій.
У першому йдеться про оборонні питання: стабільне й довгострокове забезпечення військовою технікою, військову підготовку й оборонну реформу, співпрацю у сфері оборонного виробництва, кібербезпеку, обмін розвідданими тощо.
Другий розділ містить ширші питання: щодо "майбутнього України і її громадян у Європейському союзі", розмінування і відбудови України, продовження підтримки українських біженців, збереження і посилення санкцій проти Росії, створення спеціального трибуналу для російської політичної верхівки тощо.
В окремому розділі угоди окреслено план дій на випадок повторення агресії. Зокрема, протягом доби мають бути проведені термінові консультації.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив про підготовку масштабних ударів по Україні, назвавши їх відповіддю на атаки по території РФ, що вкотре продемонструвало прагнення Кремля продовжувати силовий сценарій замість пошуку дипломатичних рішень.
Президент Володимир Зеленський заявив про підготовку Україною нових рішень, які мають посилити позиції держави у протистоянні з Росією та змусити Кремль перейти від війни до реальних дипломатичних кроків.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» завершилося важливими рішеннями, які мають посилити українську армію, зокрема у сфері далекобійного озброєння, протиповітряної оборони та розвитку оборонного виробництва.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія може збільшити інтенсивність ракетних і дронових атак по українських містах, оскільки керівництво Кремля намагається компенсувати втрати та внутрішні проблеми продовженням терору проти цивільного населення.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.