Стали відомі деталі безпекової угоди України з Євросоюзом
Проєкт безпекової угоди між Україною і Європейським Союзом містить зобов’язання щодо оборонної підтримки, а також відбудови України і створення спеціального трибуналу для РФ. Про це повідомило "Радіо Свобода", яке ознайомилося з проєктом угоди.
Видання із посиланням на неназваного європейського дипломата зазначає, що текст угоди має бути затверджено на засіданні Ради Євросоюзу 25 червня у Люксембурзі. Підписати документ можуть 27 червня у Брюсселі під час саміту лідерів ЄС.
За даними видання, проєкт містить згадки про ухвалені раніше програми фінансової і військової підтримки України, зокрема 50 мільярдів євро, закладені у бюджет ЄС на 2024-2027 роки в рамках програми Ukraine Facility; кошти на відшкодування країнам ЄС наданої Україні зброї з Європейського фонду миру; п’ять мільярдів – на зброю з Фонду допомоги Україні і прибутки від заморожених російських активів.
Два основні розділи документа стосуються безпосередньо безпекових гарантій.
У першому йдеться про оборонні питання: стабільне й довгострокове забезпечення військовою технікою, військову підготовку й оборонну реформу, співпрацю у сфері оборонного виробництва, кібербезпеку, обмін розвідданими тощо.
Другий розділ містить ширші питання: щодо "майбутнього України і її громадян у Європейському союзі", розмінування і відбудови України, продовження підтримки українських біженців, збереження і посилення санкцій проти Росії, створення спеціального трибуналу для російської політичної верхівки тощо.
В окремому розділі угоди окреслено план дій на випадок повторення агресії. Зокрема, протягом доби мають бути проведені термінові консультації.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що від початку 2026 року Київ багаторазово пропонував Росії припинити бойові дії та перейти до дипломатичного врегулювання, однак усі мирні ініціативи були відкинуті російським керівництвом.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після однієї з наймасованіших балістичних атак Росії на Київ закликав міжнародних партнерів негайно перейти до жорсткіших дій проти Кремля.
Президент України Володимир Зеленський провів особисту зустріч із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим, під час якої сторони обговорили майбутнє реформ у секторі безпеки та подальшу співпрацю.
Одна з наймасованіших балістичних атак Росії на Київ стала черговим доказом того, що Україні необхідне термінове посилення протиповітряної оборони.
Президент України Володимир Зеленський повідомив нові подробиці масованої російської атаки в ніч на 19 липня, назвавши її однією з найінтенсивніших балістичних атак на Київ від початку повномасштабного вторгнення.
Колишній міністр оборони Михайло Федоров прокоментував масштабні акції, які відбулися в різних містах України після його відставки.
Президент України Володимир Зеленський уперше особисто прокоментував хвилю мирних акцій, які відбулися в різних містах країни після кадрових рішень у секторі оборони.
Президент України Володимир Зеленський не виключає можливості кадрових змін у вищому військовому керівництві та, за інформацією джерел, аналізує різні варіанти розвитку подій навколо посади головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про успішне ураження стратегічних логістичних об'єктів на території Росії, які забезпечували постачання комплектуючих для виробництва ударних безпілотників і навігаційного обладнання.
Україна не змінює своєї стратегічної мети щодо деокупації Криму й продовжуватиме працювати над поверненням півострова під свій контроль.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що від початку 2026 року Київ багаторазово пропонував Росії припинити бойові дії та перейти до дипломатичного врегулювання, однак усі мирні ініціативи були відкинуті російським керівництвом.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після однієї з наймасованіших балістичних атак Росії на Київ закликав міжнародних партнерів негайно перейти до жорсткіших дій проти Кремля.
Президент України Володимир Зеленський провів особисту зустріч із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим, під час якої сторони обговорили майбутнє реформ у секторі безпеки та подальшу співпрацю.
Одна з наймасованіших балістичних атак Росії на Київ стала черговим доказом того, що Україні необхідне термінове посилення протиповітряної оборони.