Стали відомі деталі безпекової угоди України з Євросоюзом
Проєкт безпекової угоди між Україною і Європейським Союзом містить зобов’язання щодо оборонної підтримки, а також відбудови України і створення спеціального трибуналу для РФ. Про це повідомило "Радіо Свобода", яке ознайомилося з проєктом угоди.
Видання із посиланням на неназваного європейського дипломата зазначає, що текст угоди має бути затверджено на засіданні Ради Євросоюзу 25 червня у Люксембурзі. Підписати документ можуть 27 червня у Брюсселі під час саміту лідерів ЄС.
За даними видання, проєкт містить згадки про ухвалені раніше програми фінансової і військової підтримки України, зокрема 50 мільярдів євро, закладені у бюджет ЄС на 2024-2027 роки в рамках програми Ukraine Facility; кошти на відшкодування країнам ЄС наданої Україні зброї з Європейського фонду миру; п’ять мільярдів – на зброю з Фонду допомоги Україні і прибутки від заморожених російських активів.
Два основні розділи документа стосуються безпосередньо безпекових гарантій.
У першому йдеться про оборонні питання: стабільне й довгострокове забезпечення військовою технікою, військову підготовку й оборонну реформу, співпрацю у сфері оборонного виробництва, кібербезпеку, обмін розвідданими тощо.
Другий розділ містить ширші питання: щодо "майбутнього України і її громадян у Європейському союзі", розмінування і відбудови України, продовження підтримки українських біженців, збереження і посилення санкцій проти Росії, створення спеціального трибуналу для російської політичної верхівки тощо.
В окремому розділі угоди окреслено план дій на випадок повторення агресії. Зокрема, протягом доби мають бути проведені термінові консультації.
Президент Володимир Зеленський заявив, що критично важливим для України напередодні нового зимового сезону є збільшення запасів ракет-перехоплювачів для систем Patriot.
Українські Сили оборони провели комбіновану операцію по Новоросійську, під час якої одночасно працювали різні засоби ураження.
Президент Володимир Зеленський повідомив про результати масштабної наступальної операції Сил оборони на Олександрівському напрямку.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія не зацікавлена у добровільному припиненні війни, однак Україна разом із міжнародними партнерами вже має спільну стратегію, яка повинна змусити Кремль змінити позицію.
Російське військове керівництво заявило про нібито захоплення населеного пункту Щербаківка на Харківщині, однак ця «перемога» виявилася особливо показовою для російської пропаганди: села з такою назвою фактично не існує вже майже три десятиліття.
Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по території Росії, причому за кілька місяців кількість таких атак зросла приблизно втричі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
Президент Володимир Зеленський заявив, що критично важливим для України напередодні нового зимового сезону є збільшення запасів ракет-перехоплювачів для систем Patriot.
Українські Сили оборони провели комбіновану операцію по Новоросійську, під час якої одночасно працювали різні засоби ураження.
Президент Володимир Зеленський повідомив про результати масштабної наступальної операції Сил оборони на Олександрівському напрямку.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія не зацікавлена у добровільному припиненні війни, однак Україна разом із міжнародними партнерами вже має спільну стратегію, яка повинна змусити Кремль змінити позицію.