Стали відомі деталі безпекової угоди України з Євросоюзом
Проєкт безпекової угоди між Україною і Європейським Союзом містить зобов’язання щодо оборонної підтримки, а також відбудови України і створення спеціального трибуналу для РФ. Про це повідомило "Радіо Свобода", яке ознайомилося з проєктом угоди.
Видання із посиланням на неназваного європейського дипломата зазначає, що текст угоди має бути затверджено на засіданні Ради Євросоюзу 25 червня у Люксембурзі. Підписати документ можуть 27 червня у Брюсселі під час саміту лідерів ЄС.
За даними видання, проєкт містить згадки про ухвалені раніше програми фінансової і військової підтримки України, зокрема 50 мільярдів євро, закладені у бюджет ЄС на 2024-2027 роки в рамках програми Ukraine Facility; кошти на відшкодування країнам ЄС наданої Україні зброї з Європейського фонду миру; п’ять мільярдів – на зброю з Фонду допомоги Україні і прибутки від заморожених російських активів.
Два основні розділи документа стосуються безпосередньо безпекових гарантій.
У першому йдеться про оборонні питання: стабільне й довгострокове забезпечення військовою технікою, військову підготовку й оборонну реформу, співпрацю у сфері оборонного виробництва, кібербезпеку, обмін розвідданими тощо.
Другий розділ містить ширші питання: щодо "майбутнього України і її громадян у Європейському союзі", розмінування і відбудови України, продовження підтримки українських біженців, збереження і посилення санкцій проти Росії, створення спеціального трибуналу для російської політичної верхівки тощо.
В окремому розділі угоди окреслено план дій на випадок повторення агресії. Зокрема, протягом доби мають бути проведені термінові консультації.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що українським силам вдалося стабілізувати ситуацію на фронті, а результати операцій перевищують попередні показники.
Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Москва готує спеціальну заяву для міжнародного дипломатичного корпусу, де буде «детально викладено» попередження про удари по Києву. Вона цинічно наголосила, що атаки вже здійснювалися і продовжуватимуться, фактично визнавши систематичний терор проти української столиці.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.