Стало відомо, коли суд ООН завершить розгляд справи щодо MH-17
Заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін поскаржився, що в Міжнародному суді ООН російська сторона всіляко затягує перехід в суді до розгляду питання по суті.
Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй ООН завершить розгляд справи про катастрофу у небі над Донбасом лайнера рейсу MH-17 "Малазійських авіаліній" не раніше 2023 року. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін в ефірі телеканалу" Україна 24 ".
За його словами, що стосується слухань в Міжнародному суді ООН, всі бачать спроби Росії затягнути перехід в суді до розгляду питання по суті, посилаючись на обмеження через коронавірус, складність формування своєї юридичної позиції. Водночас вже є попередній календар всіх процедур в Міжнародному суді ООН, які повинні завершитися фінальним рішенням, щонайменше, до кінця 2023 року.
Єнін додав, що потрібно чітко розрізняти три окремих треки, в рамках яких відбувається розслідування цієї трагедії. Перший - це кримінально-правовий блок, тобто суд Гааги, який зараз проводить слухання по прогресу додаткового розслідування і продовження яких відклали до квітня цього року. Другий – напрямок, в рамках якого переслідується РФ, як держава, зокрема в рамках конвенції про боротьбі з фінансуванням тероризму, є український позов проти РФ до Міжнародного суду ООН. І третій напрямок - це колективна скарга Королівства Нідерланди і держави Україна проти Росії в ЄСПЛ.
Раніше повідомлялося, що розслідування справи про збиття рейсу MH-17 на Донбасі влітку 2014 року зосереджено на ідентифікації екіпажу російського зенітно-ракетного комплексу "Бук". Також ASPI news повідомляло, що Європейський суд з прав людини назвав дату розгляду позову України проти Росії.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.