Стало відомо, скільки силовиків, суддів та прокурорів сприяли окупації Криму
За фактом вчинення державної зради прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вже повідомила про підозри 691 особі, направила до суду 157 обвинувальних актів, з яких винесено вироків по двох. Для ідентифікації тисяч силовиків, суддів і прокурорів провели колосальну роботу.
Очільник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ігор Поночовний розповів, що нині встановлено понад 21,5 тисяч правоохоронців та прокурорів та майже півтисячі суддів, які залишилися працювати на території окупованого Росією Криму. Поночовний підкреслив у коментарі УНІАН, що прокуратура встановила 20 тисяч 111 осіб, які після окупації Криму залишилися працювати в незаконно створених правоохоронних органах окупаційної адміністрації, тисяча 390 осіб, які продовжили працювати в органах прокуратури, 473 – у судах, а також 99 депутатів Верховної Ради АР Крим та 58 депутатів Севастопольської міської ради АР Крим VI скликання.
Поночовний розповів, що роботу з виявлення зрадників почали з того, що встановлювали їх ідентифікаційні податкові номери, за якими нараховувалася зарплата, потім через фіскальні органи ідентифікували таких осіб та з'ясовували, хто перевівся в правоохоронні органи України, а хто залишився працювати в окупованому Криму.
"Однак не кожен, хто залишився працювати в Криму після окупації – це державний зрадник. У кожному конкретному випадку має надаватися відповідна правова оцінка вчиненим діям особи", - уточнив Поночовний і додав, що за фактом вчинення державної зради прокуратура автономії повідомила про підозри 691 особі, скерувала до суду 157 обвинувальних актів, з яких винесено вироків по двох.
Нагадаємо, колишній прем'єр-міністр, екссекретар РНБО України генерал армії України Євген Марчук прогнозує, що Росія може піти на поступки щодо України, але кримське питання для РФ закрите. Раніше перший заступник глави МЗС Еміне Джапарова розповіла, що участь у саміті "Кримської платформи" візьмуть кілька десятків країн.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.