Стало відомо, скільки силовиків, суддів та прокурорів сприяли окупації Криму
За фактом вчинення державної зради прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вже повідомила про підозри 691 особі, направила до суду 157 обвинувальних актів, з яких винесено вироків по двох. Для ідентифікації тисяч силовиків, суддів і прокурорів провели колосальну роботу.
Очільник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ігор Поночовний розповів, що нині встановлено понад 21,5 тисяч правоохоронців та прокурорів та майже півтисячі суддів, які залишилися працювати на території окупованого Росією Криму. Поночовний підкреслив у коментарі УНІАН, що прокуратура встановила 20 тисяч 111 осіб, які після окупації Криму залишилися працювати в незаконно створених правоохоронних органах окупаційної адміністрації, тисяча 390 осіб, які продовжили працювати в органах прокуратури, 473 – у судах, а також 99 депутатів Верховної Ради АР Крим та 58 депутатів Севастопольської міської ради АР Крим VI скликання.
Поночовний розповів, що роботу з виявлення зрадників почали з того, що встановлювали їх ідентифікаційні податкові номери, за якими нараховувалася зарплата, потім через фіскальні органи ідентифікували таких осіб та з'ясовували, хто перевівся в правоохоронні органи України, а хто залишився працювати в окупованому Криму.
"Однак не кожен, хто залишився працювати в Криму після окупації – це державний зрадник. У кожному конкретному випадку має надаватися відповідна правова оцінка вчиненим діям особи", - уточнив Поночовний і додав, що за фактом вчинення державної зради прокуратура автономії повідомила про підозри 691 особі, скерувала до суду 157 обвинувальних актів, з яких винесено вироків по двох.
Нагадаємо, колишній прем'єр-міністр, екссекретар РНБО України генерал армії України Євген Марчук прогнозує, що Росія може піти на поступки щодо України, але кримське питання для РФ закрите. Раніше перший заступник глави МЗС Еміне Джапарова розповіла, що участь у саміті "Кримської платформи" візьмуть кілька десятків країн.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.