Стало відомо скільки втратила монобільшість "Слуги народу" у Верховній Раді за 2020 рік, – голова КВУ Кошель
Фракція "Слуга народу" у Верховній Раді втратила так звану монобільшість. Голова ВГО "Комітет виборців України" Олексій Кошель заявив, що "слуг народу" стало 211.
Таке припущення було зроблено на основі даних аналізу результатів голосувань за закони, ухвалені в 2020 році. Про це повідомили у пресслужбі КВУ.
"Минулого року лише 16% законів було ухвалено голосами монобільшості. Комітет виборців України проаналізував результати голосувань за закони, ухвалені Верховною Радою в 2020 році. Всього за рік було схвалено 230 законів", - йдеться у повідомленні.
Також зазначається, що нардепи "Слуги народу", які мають права коаліції у Раді IX скликання, забезпечили 226 голосів лише за 16% ухвалених законопроєктів. Так, 226 або більше депутатів монобільшості проголосували за 37 із 230 законів.
"Усі інші закони не були б ухвалені без голосів інших фракцій та груп парламенту. При цьому абсолютна більшість проєктів були ініційовані самими членами провладної команди: президентом, урядом, народними депутатами монобільшості", - запевняють у КВУ.
Загалом, "Комітет виборців України" вважає, що показники голосувань "Слуги народу" постійно знижуються, починаючи з початку роботи ВР IX скликання.
"Якщо у вересні 2019 року за закони в середньому голосував 231 народний депутат від "Слуги Народу", то у вересні 2020 року ця цифра склала 206 народних депутатів, а в грудні 2020 року – це 211 депутатів", - повідомили у КВУ.

Голова Олексій Кошель так прокоментував результати моніторингу: "Де факто "Слуга Народу" вже не здатна самостійно ухвалювати закони. За рік в монобільшості залишилося 211 депутатів, які переважно натискають "За". Тоді як для схвалення закону необхідно як мінімум 226 голосів. Таким чином без депутатів інших фракцій та груп ВР монобільшість фактично є недієздатною”.
Додамо, ще у жовтні голова Верховної Ради Дмитро Разумков, який був неофіційним куратором "слуг народу" під час передвиборчої кампанії до парламенту, заявляв, що з коаліцією (монобільшістю) все "більш-менш гаразд", і що вона "значно перевищує показник у 226 народних депутатів", а про нові формати поки не йдеться. Варто зазначити, що фракція "Слуга народу" у нинішньому складі парламенту офіційно нараховує 246 депутатів, станом на 14 січня 2021 року.
Раніше ASPI news писало, що на з'їзді партії "Слуга народу" під час свого виступу президент України Володимир Зеленський заявив, що монобільшість не повинна розслаблятися, тому, що роботи ще дуже багато. Також він повідомив, що" Слуга народу "вистояла, незважаючи на те, що за рік на представників "СН" було звалено багато брехні й бруду.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.