Стало відомо, яку зброю може запропонувати Польща Україні для захисту від Росії
Аби Україна мала змогу протистояти загрозі з боку Росії, Польща готова надати Києву боєприпаси, зенітно-ракетні комплекси та безпілотники. Вид та кількість озброєння залежатиме від конкретних потреб ЗСУ.
Варшава готова допомогти Києву, надаючи різні види ресурсів і предмети першої необхідності, які можуть бути пов’язані з воєнною ситуацією. Крім того, поляки хочуть підтримувати українців оборонним озброєнням, про це розповів прем’єр Польщі Матеуш Моравецький, передає Polskie Radio.
"Ми солідарні з нашими сусідами, яким загрожує Росія. Але солідарності і слів на сьогодні замало. Сьогодні їх треба втілити в життя", – наголосив Моравецький, який зазначив, що уряд уже мав консультації з президентом Анджеєм Дудою. Конкретні потреби України в зброї Моравецький обговорюватиме на зустрічі з українським лідером Володимиром Зеленським. Прем'єр повідомив, що Польща може передати Україні боєприпаси, переносні зенітно-ракетні комплекси дуже малої дальності Grom та різні типи оборонних безпілотників.
ASPI news інформувало, що до цього Україна ще не отримувала від Польщі військової допомоги. Проте, політична та гуманітарна підтримка Варшави є надзвичайно потужною. Раніше прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що серед країн Євросоюзу немає єдиної думки щодо масштабу санкцій проти Росії. Те саме стосується і військової допомоги для України в умовах загрози вторгнення РФ.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.