Стефанчук: "Цивільний кодекс писали сім років — міфи розвінчано"
Руслан Стефанчук відповів на хвилю критики щодо проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що документ готувався з 2019 року за участі сотень юристів, суддів, адвокатів та науковців. Він підкреслив, що процес відповідав усім стандартам нормотворення, а звинувачення у поспіху чи непрозорості є безпідставними.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук публічно відреагував на критику проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що твердження про його неналежну підготовку та відсутність обговорення не відповідають дійсності. Він наголосив, що над документом працювали понад 300 фахівців протягом семи років, а більшість пропозицій від професійних спільнот знайшли відображення у фінальній редакції.
У своєму зверненні у Facebook Стефанчук назвав головним міфом твердження про те, що проєкт Цивільного кодексу був підготовлений неналежно та без широкого обговорення. За його словами, робоча група була створена ще у 2019 році, і до її складу увійшли провідні представники юридичної науки та практики — професори, судді, адвокати, нотаріуси.
Протягом семи років вони опрацьовували документ за всіма правилами нормопроєктування: від концепції, яка пройшла широке обговорення, до фінальної редакції. У процесі було отримано понад сто пропозицій від університетів, освітніх закладів та професійних спільнот, більшість із яких враховано.
Стефанчук також зазначив, що окремі положення кодексу обговорювалися з медіа-юристами, зокрема щодо балансу між свободою слова та правом на приватність. Це, за його словами, свідчить про відкритість процесу та прагнення врахувати суспільні інтереси.
Проєкт нового Цивільного кодексу викликав суспільний резонанс після появи норм, які дозволяли укладати шлюб із 14 років за визначених умов. Після критики ця норма була вилучена. Стефанчук наголосив, що саме завдяки відкритому обговоренню вдалося виправити суперечливі положення.
Новий Цивільний кодекс має стати найбільшим законодавчим актом у сфері приватного права в Україні, який визначатиме правила цивільних відносин на десятиліття вперед. Відповідь Стефанчука демонструє прагнення влади зняти суспільну напругу та підтвердити легітимність процесу його підготовки.
Таким чином, парламентський спікер намагається переконати суспільство, що документ не є продуктом кулуарних домовленостей, а результатом багаторічної роботи професійної спільноти.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Нічна атака безпілотників на Москву стала черговим сигналом, що війна дедалі більше наближається до російської території: у столиці РФ спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних підприємств, а місцева влада була змушена повідомляти про роботу систем протиповітряної оборони та обмеження в аеропортах.
Сполучені Штати різко відреагували на російський удар по Києву, внаслідок якого було пошкоджено територію Києво-Печерської лаври та постраждали цивільні об’єкти столиці. Американська дипломатка заявила, що атаки на мирних людей і християнські святині не можуть бути виправдані, а війна проти України має бути припинена.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що для можливих переговорів із російським лідером Володимиром Путіним необхідно знайти такий формат зустрічі, від якого Кремлю буде складніше відмовитися.
Україна ініціювала скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН після масштабної російської атаки, яка спричинила загибель людей, руйнування цивільної інфраструктури та пошкодження культурних об’єктів.
Президент Росії Володимир Путін під час нещодавньої телефонної розмови з президентом США Дональд Трамп підтвердив незмінність позиції Москви щодо умов завершення війни проти України, наполягаючи на попередньо заявлених вимогах, які передбачають глибокі політичні та територіальні поступки з боку Києва.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої сторони обговорили можливі кроки для наближення завершення війни Росії проти України, ситуацію на полі бою та подальшу координацію між Києвом і Вашингтоном.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.