Стефанішина відреагувала на невтішні прогнози президентки Естонії щодо членства України в ЄС
Ольга Стефанішина підкреслила, що нині наша країна демонструє хорошу динаміку виконання Угоди про асоціацію, що дозволяє їй говорити з ЄС про інтеграцію в окремих секторах. За словами Стефанішиної, в Україні проводяться реформи, необхідні для НАТО та ЄС.
Віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина назвала прогнози президентки Естонії Керсті Кальюлайд щодо 20 років роботи, необхідних Україні для вступу в ЄС, спробою пояснити неготовність Євросоюзу до розширення неготовністю самої України до членства. Про це Стефанішина заявила у коментарі "Європейській правді".
ASPI news писало, що президентка Естонії Керсті Кальюлайд заявляла, що Україні знадобиться з 20 років роботи, доки вона дійде до готовності членства у Євросоюзі.
Віцепрем’єрка підкреслила, що не підтримує оголошення будь-яких строків, адже передбачення насправді не мають під собою жодних конкретних розрахунків. За словами Стефанішиної, швидкість інтеграції залежить не лише від України, а й від ЄС, від політичної волі країн-членів до прийняття нових членів. Це не технічний процес, як намагаються представити у деяких столицях країн ЄС. "Сьогодні м’яч на стороні ЄС – вважаю, Україна має всі підстави отримати офіційний статус країни-кандидата у члени ЄС", - відреагувала Ольга Стефанішина.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що не може бути задоволений ситуацією з "Північним потоком-2" і буде просити президента США Байдена втрутитися.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.