Столтенберг розповів, про що шкодує при вторгненні Росії в Україну
Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що за час його перебування на посаді, він найбільше шкодує про те, що Україні поставлялося мало зброї до початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це він розповів в інтерв’ю Financial Times.
"Якщо є щось, про що я певною мірою шкодую і бачу набагато чіткіше, так це те, що ми повинні були надати Україні набагато більше військової підтримки значно раніше. Я думаю, ми всі повинні визнати, що ми мусили дати їм більше зброї перед вторгненням", - сказав Столтенберг.
Колишній прем’єр-міністр Норвегії, який очолював НАТО в період з 2014 по 2024 рік, розповів, що до повномасштабного вторгнення РФ на початку 2022 року надсилання летальної зброї в Україну "викликало великі дискусії". "Більшість союзників були проти цього перед вторгненням... Вони дуже боялися наслідків. Я пишаюся тим, що ми зробили, але було би набагато краще, якби ми почали раніше. Можливо, це могло б навіть запобігти вторгненню або, принаймні, значно ускладнити наступ Росії", - сказав він, додавши, що бере на себе частину відповідальності.
Глава держави наголосив на необхідності єдності парламенту й уряду в умовах війни, а також окреслив пріоритети для найближчих місяців.
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Глава держави наголосив на необхідності єдності парламенту й уряду в умовах війни, а також окреслив пріоритети для найближчих місяців.
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.