Столтенберг розповів, про що шкодує при вторгненні Росії в Україну
Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що за час його перебування на посаді, він найбільше шкодує про те, що Україні поставлялося мало зброї до початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це він розповів в інтерв’ю Financial Times.
"Якщо є щось, про що я певною мірою шкодую і бачу набагато чіткіше, так це те, що ми повинні були надати Україні набагато більше військової підтримки значно раніше. Я думаю, ми всі повинні визнати, що ми мусили дати їм більше зброї перед вторгненням", - сказав Столтенберг.
Колишній прем’єр-міністр Норвегії, який очолював НАТО в період з 2014 по 2024 рік, розповів, що до повномасштабного вторгнення РФ на початку 2022 року надсилання летальної зброї в Україну "викликало великі дискусії". "Більшість союзників були проти цього перед вторгненням... Вони дуже боялися наслідків. Я пишаюся тим, що ми зробили, але було би набагато краще, якби ми почали раніше. Можливо, це могло б навіть запобігти вторгненню або, принаймні, значно ускладнити наступ Росії", - сказав він, додавши, що бере на себе частину відповідальності.
Новий міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський своє перше робоче відрядження на посаді здійснив до Харківської області, де ознайомився з безпековою ситуацією, поспілкувався з військовими та заслухав доповіді керівників підрозділів, які виконують завдання на східному напрямку.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Новий міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський своє перше робоче відрядження на посаді здійснив до Харківської області, де ознайомився з безпековою ситуацією, поспілкувався з військовими та заслухав доповіді керівників підрозділів, які виконують завдання на східному напрямку.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.