Столтенберг розповів, про що шкодує при вторгненні Росії в Україну
Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що за час його перебування на посаді, він найбільше шкодує про те, що Україні поставлялося мало зброї до початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це він розповів в інтерв’ю Financial Times.
"Якщо є щось, про що я певною мірою шкодую і бачу набагато чіткіше, так це те, що ми повинні були надати Україні набагато більше військової підтримки значно раніше. Я думаю, ми всі повинні визнати, що ми мусили дати їм більше зброї перед вторгненням", - сказав Столтенберг.
Колишній прем’єр-міністр Норвегії, який очолював НАТО в період з 2014 по 2024 рік, розповів, що до повномасштабного вторгнення РФ на початку 2022 року надсилання летальної зброї в Україну "викликало великі дискусії". "Більшість союзників були проти цього перед вторгненням... Вони дуже боялися наслідків. Я пишаюся тим, що ми зробили, але було би набагато краще, якби ми почали раніше. Можливо, це могло б навіть запобігти вторгненню або, принаймні, значно ускладнити наступ Росії", - сказав він, додавши, що бере на себе частину відповідальності.
Українські сили дедалі активніше атакують судна, що входять до «тіньового флоту» Росії, який використовується для транспортування нафти в обхід санкцій.
За повідомленнями міжнародних медіа, удари українських дронів по нафтопереробних заводах Росії за тиждень знищили доходи Кремля на суму понад мільярд доларів. Це не лише ослаблює економіку РФ, а й демонструє нову тактику Києва — перенесення війни на енергетичний фронт.
Україна відмовилася виконати прохання західних партнерів утриматися від атак на російські нафтопереробні заводи, пояснивши це необхідністю зменшити фінансові ресурси Кремля для ведення війни.
Росія заявила про "повне захоплення" Луганської області, проте українська влада наголошує, що бої тривають, а заяви Москви є частиною інформаційної війни.
Українські сили продовжують активну оборону та контрнаступальні дії на південному сході країни, відновивши контроль над значними територіями у Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Голова Головного управління розвідки України Кирило Буданов підтвердив, що деякі західні союзники просили Київ тимчасово припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
На Олександрівському напрямку російські війська намагаються просунутися, щоб закріпитися й створити так звану «буферну зону» на території Дніпропетровської області. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, ворог атакує в районах Тернового,
Президент Володимир Зеленський повідомив про серію зустрічей у Дамаску, де відбулися як двосторонні переговори з президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа, так і тристоронній формат за участю України, Сирії та Туреччини. Обговорювалися питання безпеки, оборони, енергетики та гуманітарної співпраці.
Керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що нинішня політична ситуація в Угорщині та напруженість у відносинах із сусідніми державами є тимчасовими і неминуче зміняться.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що затяжний конфлікт у Ірані може відвернути увагу Вашингтона від війни в Україні та призвести до скорочення військової допомоги, зокрема постачання систем Patriot, які є критично важливими для захисту українського неба.
Українські сили дедалі активніше атакують судна, що входять до «тіньового флоту» Росії, який використовується для транспортування нафти в обхід санкцій.
За повідомленнями міжнародних медіа, удари українських дронів по нафтопереробних заводах Росії за тиждень знищили доходи Кремля на суму понад мільярд доларів. Це не лише ослаблює економіку РФ, а й демонструє нову тактику Києва — перенесення війни на енергетичний фронт.
Україна відмовилася виконати прохання західних партнерів утриматися від атак на російські нафтопереробні заводи, пояснивши це необхідністю зменшити фінансові ресурси Кремля для ведення війни.
Росія заявила про "повне захоплення" Луганської області, проте українська влада наголошує, що бої тривають, а заяви Москви є частиною інформаційної війни.