Столтенберг розповів, про що шкодує при вторгненні Росії в Україну
Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що за час його перебування на посаді, він найбільше шкодує про те, що Україні поставлялося мало зброї до початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це він розповів в інтерв’ю Financial Times.
"Якщо є щось, про що я певною мірою шкодую і бачу набагато чіткіше, так це те, що ми повинні були надати Україні набагато більше військової підтримки значно раніше. Я думаю, ми всі повинні визнати, що ми мусили дати їм більше зброї перед вторгненням", - сказав Столтенберг.
Колишній прем’єр-міністр Норвегії, який очолював НАТО в період з 2014 по 2024 рік, розповів, що до повномасштабного вторгнення РФ на початку 2022 року надсилання летальної зброї в Україну "викликало великі дискусії". "Більшість союзників були проти цього перед вторгненням... Вони дуже боялися наслідків. Я пишаюся тим, що ми зробили, але було би набагато краще, якби ми почали раніше. Можливо, це могло б навіть запобігти вторгненню або, принаймні, значно ускладнити наступ Росії", - сказав він, додавши, що бере на себе частину відповідальності.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.