Столтенберг розповів, як Росія брехала на зустрічі з НАТО незадовго до вторгнення в Україну
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який залишає посаду, розповів про останні зустрічі з російською стороною перед її повномасштабним вторгненням в Україну.
Про це генсек НАТО сказав в інтерв’ю німецькому виданню FAS. За словами Столтенберга, останнє засідання Ради НАТО-Росія під його головуванням відбулося в січні.
Тоді, згадує він, Росія вимагала, щоб усі війська НАТО були виведені зі східної території Альянсу. "Це було абсолютно неприйнятно для нас, але я вірю в діалог. Тому ми знову сіли з ними за стіл переговорів", – зазначив Столтенберг.
Він додав, що на зустрічі були присутні два заступники міністра закордонних справ і оборони Росії. За словами генсека НАТО, вона стверджували, що з їхнього боку немає військових планів і що Росія нібито перебуває під загрозою з боку України. "Вони показали карти, ймовірно, щоб довести, що Росія оточена НАТО. Але навіть ці карти були неправильними. Наприклад, Данія взагалі не була позначена як територія НАТО. Це було неймовірно", – розповів Столтенберг. Він досі не знає, чи це була погана підготовка, чи було зроблено навмисне.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.