Суд 18 червня обирає запобіжний захід Петру Порошенку (Наживо)
Печерський районний суд Києва 18 червня обирає запобіжний захід п'ятому президенту України Петру Порошенку в справі призначення голови служби зовнішньої розвідки Сергія Семочко. З місця події пряму трансляцію веде кореспондент ASPI news.
Відомо, що сьогодні повинен був відбутися похорон батька Петра Порошенка, який помер 16 червня. Однак, ритуал перенесли на завтра через необхідність присутності п'ятого президента України в суді. Варто зазначити, що адвокат Порошенка Ілля Новіков раніше заявив, що явка в суд у призначений термін принципова для його підзахисного.
Однак, відомо, що Офіс генпрокурора попросив перенести розгляд справи про обрання запобіжного заходу п'ятому президенту Петру Порошенку через смерть його батька. Заяву розглянуть на самому засіданні.
Крім того, Новіков раніше заявив, що на даному засіданні "Петра Порошенка будуть намагатися, як анонсовано ще 10 червня, взяти під варту". Його слова були процитовані пресслужбою партії Порошенка "Євросолідарність". Також захист Порошенка повідомив, що сьогодні засідання буде проводити суддя Сергій Вовк.
Нагадаємо, 15 червня в Києві відбулося чергове засідання Апеляційного суду по справі про держзраду експрезидента України Віктора Януковича. У засіданні брав участь Петро Порошенко як свідок. Він розповів деталі свого візиту до Криму 27 і 28 лютого 2014 року. Порошенко також розповів, що коли російські війська зашли до Криму, лише п'ята частина підрозділів ЗСУ були боєздатними.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \