Порошенко розповів деталі про своє перебування в Криму в лютому 2014 року
У понеділок, 15 червня, в Києві відбулося засідання Апеляційного суду по справі про держзраду експрезидента України Віктора Януковича. Під час засідання був заслуханий п'ятий президент України Петро Порошенко, який повідомив про те, що перебував у Криму 27 і 28 лютого 2014 року.
Про це повідомляють "Крим.Реалії". "Я особисто був у Криму 27 і 28 числа, і особисто бачив російські війська, мав інформацію про те, що десантуються російські війська в аеропорту Сімферополя", – сказав Порошенко.Також він заявив, що в цей період зустрічався з Кримським спікером Володимиром Константиновим, главою Меджлісу кримських татар Рефатом Чубаровим, а також Сергієм Куніциним, який на той момент був постійним представником в.о президента України в АРК.
Видання повідомляє, що під час засідання судді відхилили низку питань до Порошенка адвокатів Віктора Януковича. Так, судді питання захисту Януковича називали "неважливими, несуттєвими та такими, які не були в компетенції Порошенка". Крім того, повідомляється, що допит Петра Порошенка проходив за клопотанням захисту Януковича нібито "у зв'язку з неповним допитом у суді першої інстанції".
Також п'ятий президент України Петро Порошенко, виступаючи свідком на засіданні Вищого Апеляційного суду у справі про державну зраду Януковича, яке транслювалося онлайн, заявив, що на момент "заходу" російських військ до Криму лише п'ята частина підрозділів української армії була боєздатною.
Нагадаємо, у Вищому апеляційному суді відбувається слухання справи про держзраду Віктора Януковича. Йому вже присудили 13 років, однак адвокати подали апеляцію. 15 червня у суд в якості свідка викликали Петра Порошенка. Сім адвокатів Януковича задавали йому питання впродовж більш як трьох годин. Більшість з цих запитань суд відхилив як такі, що не відносяться до справи.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.