Порошенко розповів деталі про своє перебування в Криму в лютому 2014 року
У понеділок, 15 червня, в Києві відбулося засідання Апеляційного суду по справі про держзраду експрезидента України Віктора Януковича. Під час засідання був заслуханий п'ятий президент України Петро Порошенко, який повідомив про те, що перебував у Криму 27 і 28 лютого 2014 року.
Про це повідомляють "Крим.Реалії". "Я особисто був у Криму 27 і 28 числа, і особисто бачив російські війська, мав інформацію про те, що десантуються російські війська в аеропорту Сімферополя", – сказав Порошенко.Також він заявив, що в цей період зустрічався з Кримським спікером Володимиром Константиновим, главою Меджлісу кримських татар Рефатом Чубаровим, а також Сергієм Куніциним, який на той момент був постійним представником в.о президента України в АРК.
Видання повідомляє, що під час засідання судді відхилили низку питань до Порошенка адвокатів Віктора Януковича. Так, судді питання захисту Януковича називали "неважливими, несуттєвими та такими, які не були в компетенції Порошенка". Крім того, повідомляється, що допит Петра Порошенка проходив за клопотанням захисту Януковича нібито "у зв'язку з неповним допитом у суді першої інстанції".
Також п'ятий президент України Петро Порошенко, виступаючи свідком на засіданні Вищого Апеляційного суду у справі про державну зраду Януковича, яке транслювалося онлайн, заявив, що на момент "заходу" російських військ до Криму лише п'ята частина підрозділів української армії була боєздатною.
Нагадаємо, у Вищому апеляційному суді відбувається слухання справи про держзраду Віктора Януковича. Йому вже присудили 13 років, однак адвокати подали апеляцію. 15 червня у суд в якості свідка викликали Петра Порошенка. Сім адвокатів Януковича задавали йому питання впродовж більш як трьох годин. Більшість з цих запитань суд відхилив як такі, що не відносяться до справи.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.