Порошенко розповів деталі про своє перебування в Криму в лютому 2014 року
У понеділок, 15 червня, в Києві відбулося засідання Апеляційного суду по справі про держзраду експрезидента України Віктора Януковича. Під час засідання був заслуханий п'ятий президент України Петро Порошенко, який повідомив про те, що перебував у Криму 27 і 28 лютого 2014 року.
Про це повідомляють "Крим.Реалії". "Я особисто був у Криму 27 і 28 числа, і особисто бачив російські війська, мав інформацію про те, що десантуються російські війська в аеропорту Сімферополя", – сказав Порошенко.Також він заявив, що в цей період зустрічався з Кримським спікером Володимиром Константиновим, главою Меджлісу кримських татар Рефатом Чубаровим, а також Сергієм Куніциним, який на той момент був постійним представником в.о президента України в АРК.
Видання повідомляє, що під час засідання судді відхилили низку питань до Порошенка адвокатів Віктора Януковича. Так, судді питання захисту Януковича називали "неважливими, несуттєвими та такими, які не були в компетенції Порошенка". Крім того, повідомляється, що допит Петра Порошенка проходив за клопотанням захисту Януковича нібито "у зв'язку з неповним допитом у суді першої інстанції".
Також п'ятий президент України Петро Порошенко, виступаючи свідком на засіданні Вищого Апеляційного суду у справі про державну зраду Януковича, яке транслювалося онлайн, заявив, що на момент "заходу" російських військ до Криму лише п'ята частина підрозділів української армії була боєздатною.
Нагадаємо, у Вищому апеляційному суді відбувається слухання справи про держзраду Віктора Януковича. Йому вже присудили 13 років, однак адвокати подали апеляцію. 15 червня у суд в якості свідка викликали Петра Порошенка. Сім адвокатів Януковича задавали йому питання впродовж більш як трьох годин. Більшість з цих запитань суд відхилив як такі, що не відносяться до справи.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.