Суддю-зрадника, який працював у Криму, засудили до 12 років за ґратами
Суддю незаконно створеного російського окупаційного суду засуджено до 12 років позбавлення волі за державну зраду.
Про це 22 січня повідомляє Офіс Генерального прокурора.
Святошинський райсуд Києва в порядку спеціального судового провадження визнав винним суддю Красногвардійського районного суду АР Крим у державній зраді (ч. 1 ст. 111 КК України), призначивши покарання - 12 років позбавлення волі.
Повідомляється, що суддя у березні – листопаді 2014 року забезпечував становлення та зміцнення окупаційної влади Росії. Він брав участь в утворенні та функціонуванні незаконно створених російських окупаційних органів на тимчасово окупованій території Криму.
Також чоловік, якого призначили на посаду судді так званого "Красногвардійського районного суду Республіки Крим Російської Федерації", виконував функції представника окупаційної судової влади держави-агресора з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим.
В ОГП повідомили, що суддя умисно надав допомогу РФ в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітету та територіальній цілісності нашої держави.
В ОГП нагадали, що у процесі судового розгляду знаходяться понад 100 кримінальних проваджень за фактами державної зради суддів.
Раніше повідомлялося, що новим главою прокуратури Автономної Республіки Крим призначений Ігор Поночовний.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.