Буданов заявив про продовження операції в Криму: головним назвав кінцевий результат
Керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив, що спеціальна операція України, спрямована на посилення тиску на російські сили в окупованому Криму, триватиме й надалі.
За його словами, українська сторона не прив'язує свої дії до визначених часових рамок, адже ключовим критерієм залишається досягнення поставленої мети, а не дотримання умовних дедлайнів.
Буданов наголосив, що увага суспільства не повинна зосереджуватися на цифрах чи термінах проведення операції. Він зазначив, що значно важливіше оцінювати її за кінцевим ефектом, який має послабити російські військові можливості та створити умови для досягнення стратегічних цілей України.
За його словами, українські сили продовжують комплексний вплив на військову логістику противника, зокрема на маршрути забезпечення угруповання РФ у Криму. Саме руйнування логістичних ланцюгів, складів, транспортної інфраструктури та інших об'єктів забезпечення має поступово знижувати боєздатність російських військ на південному напрямку.
Очільник Офісу президента підкреслив, що операція є частиною ширшої стратегії України із примушення Росії до припинення агресії. Вона передбачає поєднання військового, економічного та дипломатичного тиску, який має змусити Кремль відмовитися від продовження війни та перейти до реальних переговорів.
Буданов також зазначив, що українська сторона й надалі діятиме послідовно та системно. За його словами, усі подальші рішення ухвалюватимуться, виходячи з оперативної обстановки, а головним показником успіху залишатиметься не тривалість операції, а конкретний результат, який наблизить відновлення територіальної цілісності України та посилить її безпеку.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.