Сюжет для новорічного привітання президента, – експерт про перспективи справи про держзраду Порошенка
ДБР повідомило п'ятому президенту України Петру Порошенку про підозру у державній зраді та сприянні діяльності "ЛДНР" 20 грудня. Про судові та політичні перспективи справи, ASPI news розповів нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
"Чому саме зараз? По-перше, президенту Володимиру Зеленському потрібно щось говорити людям у новорічному привітанні. По-друге, суспільство потрібно відволікти від численних скандалів, в які влада втрапляла останнім часом, А це й "вагнергейт", й поведінка ексзаступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі, й ДТП нардепа-"слуги" Олександра Трухіна тощо. По-третє, різдвяні та новорічні свята трохи дезорганізують прихильників Петра Порошенка. По-четверте, п'ятому президенту важлива підтримка Заходу, а Різдво в Європі та США – це головне свято року. Тому Порошенко вже заявив, що повернеться в Україну після свят – у середині січня. До цього часу він зможе організувати для себе серйозну підтримку як в Україні, та й за її межами", – зазначив Черненко.
Експерт вважає, що сама підозра є юридично слабкою та необґрунтованою. Але для чинної влади важливим є наразі не результат, а процес.
"Аби зрозуміти всю безперспективність цієї справи варто знати лише один факт – навіть генпрокурорка Ірина Венедіктова особисто підписати підозру не ризикнула, а терміново відправилася у відпустку. Наскільки вона вірний солдат президента, але й вона розуміє наслідки цього переслідування. Документ доручили підписати одному з її заступників Олексію Симоненку. Тому це буде довга історія. Який запобіжний захід призначать Порошенку, сказати складно, втім, ця історія зіграє злий жарт з її організаторами. Позаяк ще ніколи, за Кравчука, Кучми або Януковича політично вмотивовані переслідування опозиції, зрештою, закінчувалися погано саме для ініціаторів гонінь", – підсумував Черненко.
ASPI news інформувало, що сьогодні Петру Порошенку повідомлено про підозру у вчиненні державної зради та сприянні діяльності терористичних організацій. Керівник центрального штабу "Європейської солідарності" Олександр Турчинов заявив, що після проведення запланованих міжнародних зустрічей Петро Порошенко повернеться до України й піде на допити у сфальсифікованій справі.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.