Сюжет для новорічного привітання президента, – експерт про перспективи справи про держзраду Порошенка
ДБР повідомило п'ятому президенту України Петру Порошенку про підозру у державній зраді та сприянні діяльності "ЛДНР" 20 грудня. Про судові та політичні перспективи справи, ASPI news розповів нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
"Чому саме зараз? По-перше, президенту Володимиру Зеленському потрібно щось говорити людям у новорічному привітанні. По-друге, суспільство потрібно відволікти від численних скандалів, в які влада втрапляла останнім часом, А це й "вагнергейт", й поведінка ексзаступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі, й ДТП нардепа-"слуги" Олександра Трухіна тощо. По-третє, різдвяні та новорічні свята трохи дезорганізують прихильників Петра Порошенка. По-четверте, п'ятому президенту важлива підтримка Заходу, а Різдво в Європі та США – це головне свято року. Тому Порошенко вже заявив, що повернеться в Україну після свят – у середині січня. До цього часу він зможе організувати для себе серйозну підтримку як в Україні, та й за її межами", – зазначив Черненко.
Експерт вважає, що сама підозра є юридично слабкою та необґрунтованою. Але для чинної влади важливим є наразі не результат, а процес.
"Аби зрозуміти всю безперспективність цієї справи варто знати лише один факт – навіть генпрокурорка Ірина Венедіктова особисто підписати підозру не ризикнула, а терміново відправилася у відпустку. Наскільки вона вірний солдат президента, але й вона розуміє наслідки цього переслідування. Документ доручили підписати одному з її заступників Олексію Симоненку. Тому це буде довга історія. Який запобіжний захід призначать Порошенку, сказати складно, втім, ця історія зіграє злий жарт з її організаторами. Позаяк ще ніколи, за Кравчука, Кучми або Януковича політично вмотивовані переслідування опозиції, зрештою, закінчувалися погано саме для ініціаторів гонінь", – підсумував Черненко.
ASPI news інформувало, що сьогодні Петру Порошенку повідомлено про підозру у вчиненні державної зради та сприянні діяльності терористичних організацій. Керівник центрального штабу "Європейської солідарності" Олександр Турчинов заявив, що після проведення запланованих міжнародних зустрічей Петро Порошенко повернеться до України й піде на допити у сфальсифікованій справі.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.