Терехов виграє вибори мера у Харкові в один тур: результати опитування
Ігор Терехов, в.о. міського голови Харкова, міг би виграти вибори мера міста в один тур, якщо б вони проходили найближчим часом. Про це свідчать дані опитування Групи Рейтинг, які були проведені серед харків'ян на початку жовтня.
Секретар міської ради Харкова, представник "Блоку Кернеса - Успішний Харків" Ігор Терехов міг би стати "однотуровим" переможцем на позачергових виборах мера. Про це свідчать результати дослідження настроїв електорату, які провела у Харкові група "Рейтинг".
Серед тих, хто визначився з кандидатом, голоси розподілилися таким чином:
1. Ігор Терехов (Блок Кернеса) – 57,6%.
2. Михайло Добкін (самовисуванець) – 27,6%.
3. Олександр Скорик (Євросолідарність) – 3,6%.
4. Денис Ярославський (самовисуванець) – 3,6%.
За інших кандидатів готові проголосувати менш як 3% опитаних.
Також, як зазначається, 63% респондентів впевнені, що на виборах 31 жовтня 2021 року переможе Терехов, 14% переконані у перемозі Добкіна, 2% – інший кандидат, а 21% вагаються з відповіддю. Окрім того, точно у виборах приймуть участь 60% опитаних, скоріше візьмуть участь 15%, та 17% не мають наміру приходити на виборчі дільниці.
Опитування проводилося 2-7 жовтня серед жителів Харкова від 18 років і старше, методом особистого інтерв'ю опитано 1200 респондентів. Помилка репрезентативності не більше 2,8%.
ASPI news інформувало, що за кандидатуру Терехова на виборах мера, які відбудуться 31 жовтня, готові проголосувати більше половини жителів Харкова. Про це повідомили у Центрі SOCIS. Також нагадаємо, що Ігор Терехов підкреслив, що основне завдання місцевої влади - розвиток інфраструктури та нових індустрій.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.