Тимчасовий повірений у справах США Крістіна Квін заявила про готовність збільшити американський військовий контингент в Україні
Тимчасовий повірений у справах США Крістіна Квін заявила, що в Україні, в разі необхідності, може бути збільшена чисельність інструкторів американської армії. Також, за її словами, Конгрес США схвалив виділення додаткових 150 мільйонів доларів на зміцнення обороноздатності України.
Адміністрація президента Джо Байдена продовжує і підсилює підтримку України в протистоянні з агресією Росії. Про це вона заявила в ході спільної прес-конференції з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем напередодні.
"Ми постійно оцінюємо ситуацію, яка тут, особливо в об'єднаній багатонаціональної групи, і робимо оцінку потреб з української сторони. Ми на постійній основі маємо присутність 160 військових американського контингенту. Якщо, на нашу думку, буде потреба збільшувати контингент, ми розглянемо це питання", - сказала Квін.
Шмигаль, зі свого боку, заявив, що Київ зацікавлений в розширенні програм, в яких беруть участь американські військові. Крім того, за даними Квін, Конгрес США схвалив виділення додаткових 150 млн доларів допомоги Україні. Вони підуть на поліпшення ситуації у сфері безпеки.
"Адміністрація Байдена продовжує і підсилює цю підтримку. В березні Міністерство оборони США оголосило новий пакет допомоги Україні в галузі безпеки на 125 млн доларів, який включає фінансування, військову підготовку, обладнання та консультативну допомогу. У цьому фінансовому році Конгрес США схвалив виділення додаткових 150 млн доларів допомоги Україні", - сказала вона.
Нагадаємо, що президент Джозеф Байден і президент України Володимир Зеленський провели телефонну розмову, в якому Байден запевнив, що США підтримують суверенітет і територіальну цілісність України перед обличчям триваючої агресії Росії на Донбасі та в Криму. Також ASPI news повідомляло, що, за словами віце-прем'єра Олексія Резнікова, немає приводу для паніки через онлайн-зустріч Путіна з лідерами Франції та Німеччини без президента України Володимира Зеленського.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.