Тимчасовий повірений у справах США Крістіна Квін заявила про готовність збільшити американський військовий контингент в Україні
Тимчасовий повірений у справах США Крістіна Квін заявила, що в Україні, в разі необхідності, може бути збільшена чисельність інструкторів американської армії. Також, за її словами, Конгрес США схвалив виділення додаткових 150 мільйонів доларів на зміцнення обороноздатності України.
Адміністрація президента Джо Байдена продовжує і підсилює підтримку України в протистоянні з агресією Росії. Про це вона заявила в ході спільної прес-конференції з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем напередодні.
"Ми постійно оцінюємо ситуацію, яка тут, особливо в об'єднаній багатонаціональної групи, і робимо оцінку потреб з української сторони. Ми на постійній основі маємо присутність 160 військових американського контингенту. Якщо, на нашу думку, буде потреба збільшувати контингент, ми розглянемо це питання", - сказала Квін.
Шмигаль, зі свого боку, заявив, що Київ зацікавлений в розширенні програм, в яких беруть участь американські військові. Крім того, за даними Квін, Конгрес США схвалив виділення додаткових 150 млн доларів допомоги Україні. Вони підуть на поліпшення ситуації у сфері безпеки.
"Адміністрація Байдена продовжує і підсилює цю підтримку. В березні Міністерство оборони США оголосило новий пакет допомоги Україні в галузі безпеки на 125 млн доларів, який включає фінансування, військову підготовку, обладнання та консультативну допомогу. У цьому фінансовому році Конгрес США схвалив виділення додаткових 150 млн доларів допомоги Україні", - сказала вона.
Нагадаємо, що президент Джозеф Байден і президент України Володимир Зеленський провели телефонну розмову, в якому Байден запевнив, що США підтримують суверенітет і територіальну цілісність України перед обличчям триваючої агресії Росії на Донбасі та в Криму. Також ASPI news повідомляло, що, за словами віце-прем'єра Олексія Резнікова, немає приводу для паніки через онлайн-зустріч Путіна з лідерами Франції та Німеччини без президента України Володимира Зеленського.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.