Трамп назвав інформацію про підтримку Путіна фейком
Трамп назвав інформацію про підтримку Путіна фейкомУявлення про те, що кандидат від Республіканської партії у президенти США Дональд Трамп у російсько-українській війні гратиме на боці Володимира Путіна, а Камала Харріс продовжить політику Джо Байдена, хибне.
Хто б не переміг на виборах президента США, Київ може розраховувати на більш рішучу підтримку, ніж за нинішньої адміністрації. Останнім часом Трамп вже діями та словами підтримав Київ. Про це повідомило Politico.
Думка про те, що повернення Трампа до Білого дому буде вигідно для Москви, ґрунтується на кількох спостереженнях: Трамп заявляв, що припинить війну в Україні за 24 години, але як це може бути зроблено, ніхто не знає. Трамп виступив у характерній для нього манері, зробивши гучну, безпідставну заяву.
Повідомлялося, що помічники Трампа підготували план: Києву кажуть, якщо він не піде на поступки, військова допомога припиниться, а Москві - якщо вона не піде на поступки, то США озброїть Київ до зубів. Але яким може бути результат такого тиску, неясно.
Республіканці у Конгресі півроку не давали ухвалити закон про виділення понад $60 млрд на військову допомогу Україні; повідомлялося, що на них тиснув Трамп - але він перш за все хотів ув'язати цю допомогу з реформою прикордонного контролю в США, яка для нього та виборців важлива. Трамп лояльніший до диктаторів: під час першого президентства він зустрічався з Путіним, Кім Чен Ином, Сі Цзіньпіном і говорив їм компліменти - але значних поступок у результаті не зробив, а щодо Росії посилення санкцій продовжилося.
Кандидатом у віцепрезиденти Трамп вибрав Джеймса Девіда Венса, який вважає, що США немає справи до України, але це лише один аспект уявлень Венса: його було обрано з внутрішньо-, а не з зовнішньополітичних причин.
Першим іноземним лідером, якому зателефонував Трамп після оголошення про вибір Венса та офіційного висування кандидатом у президенти від Республіканської партії, став Зеленський, звертає увагу редактор відділу коментарів Politico, співзасновник видання Politico Europe та експерт з міжнародних питань Метью Камінскі. І додає: "Люди, знайомі з подробицями їхньої розмови, стверджують, що все пройшло навіть краще, ніж можна припустити за офіційними теплими відгуками про їхню розмову".
За їхніми словами, Трамп називав повідомлення про те, що він допомагатиме Путіну, "фейковими новинами", і пообіцяв Зеленському домагатися справедливого миру.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.