Трамп не хоче, щоб Україна зазнала поразки, а його зробили за це відповідальним – Волкер
Курт Волкер, колишній спецпредставник США з питань України, поділився своїми думками про Дональда Трампа та його можливу позицію щодо війни в Україні. За словами Волкера, Трамп не бажає, щоб Україна зазнала поразки під час його можливої каденції, оскільки це могло б призвести до звинувачень у його бездіяльності.
Таку заяву він зробив на Київському безпековому форумі. Волкер підкреслив, що в оточенні Трампа є як активні прихильники України, так і противники, але їхні особисті мотиви часто домінують у формуванні цих поглядів. "Коли йдеться про Трампа, навколо нього є люди, які потужно підтримують Україну, і звісно, є ті, хто цього не робить. Але їхні мотиви зазвичай особисті. Що ж до самого Трампа, він не хоче провалу. Він не хоче, щоб за його влади Україна зазнала поразки і щоб його зробили за це відповідальним", – сказав він.
В якості прикладу Волкер нагадав про ситуацію в Афганістані, коли Трамп, хоч і погодився з Джо Байденом, що війська США не повинні залишатися там на тривалий термін, відмовився їх виводити, розуміючи можливі негативні наслідки. За його словами, виведення військ за каденції Байдена справило вкрай погане враження. "Проте він сам не вивів війська, розуміючи, що це потенційно може стати катастрофою. Він прямо заявляв, що цього не робитиме, і, як ми бачили, виведення військ з Афганістану за Байдена справило не дуже гарне враження. Тому тут так само щодо України: Трамп не хоче, щоб вона програла", – заявив колишній спецпредставник американського уряду.
Волкер також вказав, що Трамп часто критикує Байдена за слабкість і наголошує на необхідності відновлення сили Америки. Він не виключив, що Трамп після виборів може спробувати зв'язатися з кремлівським диктатором Володимиром Путіним, щоб обговорити можливість виведення російських військ, хоча невідомо, чи реалізується цей сценарій.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.