Трамп не принесе мир Україні на умовах Москви, це буде капітуляція – Bloomberg
Результати опитування вказують на помітне зниження кількості українців, які вірять у можливість перемоги над російським вторгненням. Його результати було опубліковано перед інавгурацією президента США Дональда Трампа.
Він наврядчи зможе відкрити двері до мирних переговорів щодо України, про це пише оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Для Києва 2024 рік став серйозним випробуванням через крах ефективної стратегії початкового етапу війни: об’єднання мотивованих українських військових із сучасними західними арсеналами. "Чи може Дональд Трамп, який щойно приступив до обов’язків президента США та вже домігся припинення вогню в Газі, відкрити двері до мирного врегулювання в Україні? Вочевидь, ні - принаймні на умовах, які сьогодні готовий розглянути Кремль. Такий сценарій був би ближчим до капітуляції, а не до миру, якого прагнуть українці", - пише Чемпіон.
На його думку, Трамп має шанс вплинути на події, але тільки якщо посилить позиції України, щоб переконати Путіна в неминучості втрат, якщо той не погодиться на справжнє врегулювання. Однак, якщо підтримка України з боку адміністрації Трампа буде недостатньою, Путін отримає ще менше стимулів для компромісу.
Суть стратегії "сильної руки" полягає у тому, щоб Україна могла стримувати Росію, завдаючи їй високих втрат, зупиняти її наземний наступ і бути впевненою в підтримці союзників. Якщо Трамп бажає швидких результатів, погрози мають бути ще серйознішими.
Зовнішньополітична команда Трампа вже коригує очікування щодо мирного врегулювання: від обіцянок 24-годинного миру після інавгурації до терміну у 100 днів чи більше. Проте основною стратегією поки що залишається послаблення нафтових санкцій, що має стимулювати Путіна до конструктивного діалогу. Але така тактика виглядає надто наївною, якщо її не підкріпити значними важелями тиску, зазначає аналітик.
На початку війни симбіоз між українською армією та західною зброєю дозволив Києву чинити успішний опір значно потужнішому ворогу. Однак після провального контрнаступу літа 2023 року цей механізм почав давати збої. Затримка у виділенні Конгресом США 60 мільярдів доларів допомоги лише загострила ситуацію. Брак ресурсів і живої сили поглиблює кризу.
Як зазначив Олександр Данилюк, колишній радник українських сил оборони, серед потенційних новобранців зростає сприйняття служби як "квитка в один кінець". Це знижує мотивацію, особливо на тлі зростання втрат і обмежених ресурсів для ведення війни. Водночас відправлення погано оснащених новобранців на фронт виглядає як ризик майбутнього заради ілюзорної нагороди.
Втім, у 2025 році цю ситуацію ще можна змінити. Україна значно збільшила власні потужності виробництва зброї. Хоча перспективи на полі бою залишаються складними, Україна зберігає здатність завдавати втрат Росії. Крім того, Київ домігся успіхів у війні дронів і ракет, ефективно знищуючи стратегічно важливі цілі на території противника.
За цих умов заклики адміністрації Трампа, як-от зменшення віку призову до 18 років для демонстрації "відданості демократії", виглядають не лише безтактними, а й віддаленими від реальності. Чемпіон наголошує, що Україна вже принесла величезні жертви, і її слабкість полягає не у відсутності волі, а у нестачі ресурсів.
Наявність достатньо оснащених солдатів дозволить Україні зміцнити свої позиції, а відтак і примусити Кремль до реального мирного врегулювання. Аналітик зауважив, що у довгостроковій перспективі це піде на користь усім сторонам конфлікту. Але до того моменту, коли це стане зрозуміло для всіх, Путін і Трамп, ймовірно, вже відійдуть з арени історії.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.