Трамп не принесе мир Україні на умовах Москви, це буде капітуляція – Bloomberg
Результати опитування вказують на помітне зниження кількості українців, які вірять у можливість перемоги над російським вторгненням. Його результати було опубліковано перед інавгурацією президента США Дональда Трампа.
Він наврядчи зможе відкрити двері до мирних переговорів щодо України, про це пише оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Для Києва 2024 рік став серйозним випробуванням через крах ефективної стратегії початкового етапу війни: об’єднання мотивованих українських військових із сучасними західними арсеналами. "Чи може Дональд Трамп, який щойно приступив до обов’язків президента США та вже домігся припинення вогню в Газі, відкрити двері до мирного врегулювання в Україні? Вочевидь, ні - принаймні на умовах, які сьогодні готовий розглянути Кремль. Такий сценарій був би ближчим до капітуляції, а не до миру, якого прагнуть українці", - пише Чемпіон.
На його думку, Трамп має шанс вплинути на події, але тільки якщо посилить позиції України, щоб переконати Путіна в неминучості втрат, якщо той не погодиться на справжнє врегулювання. Однак, якщо підтримка України з боку адміністрації Трампа буде недостатньою, Путін отримає ще менше стимулів для компромісу.
Суть стратегії "сильної руки" полягає у тому, щоб Україна могла стримувати Росію, завдаючи їй високих втрат, зупиняти її наземний наступ і бути впевненою в підтримці союзників. Якщо Трамп бажає швидких результатів, погрози мають бути ще серйознішими.
Зовнішньополітична команда Трампа вже коригує очікування щодо мирного врегулювання: від обіцянок 24-годинного миру після інавгурації до терміну у 100 днів чи більше. Проте основною стратегією поки що залишається послаблення нафтових санкцій, що має стимулювати Путіна до конструктивного діалогу. Але така тактика виглядає надто наївною, якщо її не підкріпити значними важелями тиску, зазначає аналітик.
На початку війни симбіоз між українською армією та західною зброєю дозволив Києву чинити успішний опір значно потужнішому ворогу. Однак після провального контрнаступу літа 2023 року цей механізм почав давати збої. Затримка у виділенні Конгресом США 60 мільярдів доларів допомоги лише загострила ситуацію. Брак ресурсів і живої сили поглиблює кризу.
Як зазначив Олександр Данилюк, колишній радник українських сил оборони, серед потенційних новобранців зростає сприйняття служби як "квитка в один кінець". Це знижує мотивацію, особливо на тлі зростання втрат і обмежених ресурсів для ведення війни. Водночас відправлення погано оснащених новобранців на фронт виглядає як ризик майбутнього заради ілюзорної нагороди.
Втім, у 2025 році цю ситуацію ще можна змінити. Україна значно збільшила власні потужності виробництва зброї. Хоча перспективи на полі бою залишаються складними, Україна зберігає здатність завдавати втрат Росії. Крім того, Київ домігся успіхів у війні дронів і ракет, ефективно знищуючи стратегічно важливі цілі на території противника.
За цих умов заклики адміністрації Трампа, як-от зменшення віку призову до 18 років для демонстрації "відданості демократії", виглядають не лише безтактними, а й віддаленими від реальності. Чемпіон наголошує, що Україна вже принесла величезні жертви, і її слабкість полягає не у відсутності волі, а у нестачі ресурсів.
Наявність достатньо оснащених солдатів дозволить Україні зміцнити свої позиції, а відтак і примусити Кремль до реального мирного врегулювання. Аналітик зауважив, що у довгостроковій перспективі це піде на користь усім сторонам конфлікту. Але до того моменту, коли це стане зрозуміло для всіх, Путін і Трамп, ймовірно, вже відійдуть з арени історії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.