Трамп не принесе мир Україні на умовах Москви, це буде капітуляція – Bloomberg
Результати опитування вказують на помітне зниження кількості українців, які вірять у можливість перемоги над російським вторгненням. Його результати було опубліковано перед інавгурацією президента США Дональда Трампа.
Він наврядчи зможе відкрити двері до мирних переговорів щодо України, про це пише оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Для Києва 2024 рік став серйозним випробуванням через крах ефективної стратегії початкового етапу війни: об’єднання мотивованих українських військових із сучасними західними арсеналами. "Чи може Дональд Трамп, який щойно приступив до обов’язків президента США та вже домігся припинення вогню в Газі, відкрити двері до мирного врегулювання в Україні? Вочевидь, ні - принаймні на умовах, які сьогодні готовий розглянути Кремль. Такий сценарій був би ближчим до капітуляції, а не до миру, якого прагнуть українці", - пише Чемпіон.
На його думку, Трамп має шанс вплинути на події, але тільки якщо посилить позиції України, щоб переконати Путіна в неминучості втрат, якщо той не погодиться на справжнє врегулювання. Однак, якщо підтримка України з боку адміністрації Трампа буде недостатньою, Путін отримає ще менше стимулів для компромісу.
Суть стратегії "сильної руки" полягає у тому, щоб Україна могла стримувати Росію, завдаючи їй високих втрат, зупиняти її наземний наступ і бути впевненою в підтримці союзників. Якщо Трамп бажає швидких результатів, погрози мають бути ще серйознішими.
Зовнішньополітична команда Трампа вже коригує очікування щодо мирного врегулювання: від обіцянок 24-годинного миру після інавгурації до терміну у 100 днів чи більше. Проте основною стратегією поки що залишається послаблення нафтових санкцій, що має стимулювати Путіна до конструктивного діалогу. Але така тактика виглядає надто наївною, якщо її не підкріпити значними важелями тиску, зазначає аналітик.
На початку війни симбіоз між українською армією та західною зброєю дозволив Києву чинити успішний опір значно потужнішому ворогу. Однак після провального контрнаступу літа 2023 року цей механізм почав давати збої. Затримка у виділенні Конгресом США 60 мільярдів доларів допомоги лише загострила ситуацію. Брак ресурсів і живої сили поглиблює кризу.
Як зазначив Олександр Данилюк, колишній радник українських сил оборони, серед потенційних новобранців зростає сприйняття служби як "квитка в один кінець". Це знижує мотивацію, особливо на тлі зростання втрат і обмежених ресурсів для ведення війни. Водночас відправлення погано оснащених новобранців на фронт виглядає як ризик майбутнього заради ілюзорної нагороди.
Втім, у 2025 році цю ситуацію ще можна змінити. Україна значно збільшила власні потужності виробництва зброї. Хоча перспективи на полі бою залишаються складними, Україна зберігає здатність завдавати втрат Росії. Крім того, Київ домігся успіхів у війні дронів і ракет, ефективно знищуючи стратегічно важливі цілі на території противника.
За цих умов заклики адміністрації Трампа, як-от зменшення віку призову до 18 років для демонстрації "відданості демократії", виглядають не лише безтактними, а й віддаленими від реальності. Чемпіон наголошує, що Україна вже принесла величезні жертви, і її слабкість полягає не у відсутності волі, а у нестачі ресурсів.
Наявність достатньо оснащених солдатів дозволить Україні зміцнити свої позиції, а відтак і примусити Кремль до реального мирного врегулювання. Аналітик зауважив, що у довгостроковій перспективі це піде на користь усім сторонам конфлікту. Але до того моменту, коли це стане зрозуміло для всіх, Путін і Трамп, ймовірно, вже відійдуть з арени історії.
Позиція Сполучених Штатів щодо можливих мирних домовленостей у війні Росії проти України може зазнати суттєвих змін: президент США Дональд Трамп розглядає варіант відмови від так званих “Анкориджських домовленостей”, які раніше обговорювалися як один із можливих форматів врегулювання конфлікту.
Втрати контролю над Кримом можуть стати переломним моментом у війні Росії проти України та фактично означати стратегічну поразку для Москви.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Володимир Путін може розглядати застосування ядерної зброї не як відповідь на окремі удари по території РФ, а лише у випадку, якщо побачить загрозу втрати контролю над війною та власною владою.
Президент України Володимир Зеленський заявив про черговий етап далекобійних операцій проти російської військової інфраструктури, повідомивши про ураження двох нафтопереробних заводів на території Росії.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла було «неадекватним» і таким, що принижує українського лідера.
Українська кампанія ударів по окупованому Криму дедалі сильніше впливає на військові можливості Росії та ставить під сумнів головний символ політики Володимира Путіна.
Розробник оборонних технологій та медійна персона Штілерман заявив, що у разі спроби нового наступу з території Білорусі Україна діятиме значно швидше, ніж на початку повномасштабного вторгнення.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що завдяки роботі державних структур та міжнародним зусиллям із російської неволі вже вдалося повернути тисячі українців.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що критичне скорочення постачання пального та електроенергії до окупованого Криму може створити для Росії ситуацію, коли Кремлю доведеться шукати вихід через переговори.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що Росія продовжує утримувати величезне наступальне угруповання на українському напрямку. За його словами, противник не припиняє спроб посилити тиск на фронті, а недооцінка можливостей російської армії може мати небезпечні наслідки.
Позиція Сполучених Штатів щодо можливих мирних домовленостей у війні Росії проти України може зазнати суттєвих змін: президент США Дональд Трамп розглядає варіант відмови від так званих “Анкориджських домовленостей”, які раніше обговорювалися як один із можливих форматів врегулювання конфлікту.
Втрати контролю над Кримом можуть стати переломним моментом у війні Росії проти України та фактично означати стратегічну поразку для Москви.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Володимир Путін може розглядати застосування ядерної зброї не як відповідь на окремі удари по території РФ, а лише у випадку, якщо побачить загрозу втрати контролю над війною та власною владою.
Президент України Володимир Зеленський заявив про черговий етап далекобійних операцій проти російської військової інфраструктури, повідомивши про ураження двох нафтопереробних заводів на території Росії.