Трамп пообіцяв "щось напрацювати" для завершення війни ще до своєї інавгурації
Кандидат у президента США від Республіканської партії Дональд Трамп обіцяє в разі перемоги на виборах "щось напрацювати" з метою завершення війни між Україною і Росією ще до своєї інавгурації, яка має відбутися у 20-х числах січня 2025 року.
Про це Трамп сказав на початку зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Нью-Йорку. Трамп, нагадав, що наразі в Америці відбуваються виборчі перегони і до дня голосування залишилось близько 37 днів. За словами Трампа, він лідирує в опитуваннях громадської думки, але ще треба дочекатися, яким буде результат виборів. Він сподівається, що у нього вийде перемогти.
У разі перемоги, "ми збираємося працювати з обома [воюючими] сторонами, аби спробувати це владнати і щоби це спрацювало. Це має припинитися в певний момент", - сказав Трамп про закінчення війни в Україні. Трамп наголосив, що має гарні відносини з Зеленський, але також має гарні відносини з російським президентом Володимиром Путіним. "Я думаю, що якщо ми виграємо [вибори], ми збираємося вирішити це (припинити війну) дуже швидко", - наголосив Трамп.
При цьому Трамп, не називаючи ім'я своєї опонентки від демократів Камали Гарріс, висловив переконання, що Україна ніякої перемоги у війні не отримає, "якщо виграє інша сторона" на виборах в США. "Ми сядемо і обговоримо це. Якщо ми отримаємо перемогу, я думаю, що задовго до 20 січня - до того, як я стану президентом 20 січня, задовго до цього, я думаю, що ми зможемо щось напрацювати, що буде добрим для обох [воюючих] сторін", - наголосив Трамп.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.